Зробити акцент на розвиток екотуризму, “зелених” садиб на території Дністровського каньйону пропонують представники туристичних організації Івано-Франківська та Чернівців.

Насамперед владі варто потурбуватися про туристичну інфраструктуру Придністров’я. Лише тоді він привабить гостей. Залучитися підтримкою місцевого населення теж не завадить. Це дозволить розвинути туристичну галузь навіть при невисокому стартовому капіталі.

– Ми живемо на одній річці Дністер, яка має два береги. Але Тернопіль живе своїм життям, франківці — своїм. А нам треба об’єднатися та спільно працювати, – каже віце-президент Федерації спортивного туризму Валерій Старичков. – Реальні кроки будуть при спільних діях турагентств, природоохороних органів і місцевої влади.

Об’єднує чотири області

Національний природний парк “Дністровський каньйон” – це 10 тис. га землі у чотирьох районах Тернопільської області.
– У нас є справжній храм-музей — Дністровський каньйон, який є найбільшим в Україні… На стендах і бігбордах треба показувати, чим багатий район, демонструвати всі його “родзинки”, – додає начальник управління з питань туризму Леся Серетна. – Без рекламно-інформаційного забезпечення ми не привабимо сюди жодного туриста.

Із нею погоджуються представники турагентств, громадських організацій і сільські голови. Причому, оскільки Дністровський каньйон розташований на межі чотирьох областей, проблеми розвитку інфраструктури туризму у них – однакові. Це, зокрема, відсутність вказівників, доріг і стежок до туристичних об’єктів, погані шляхи, відсутність стоянок для відпочинку. Чимало цих проблем під силу вирішити місцевим селянам. Але вони не зацікавлені в цьому. Землі національного природного фонду, до якого належить і ділянка Дністровського каньйону, – у держвласності. Тож їх не можна продавати.

Селян не зацікавили

– Місцеве населення розбирає все на камінці, зокрема, каньйон річки Джурин. Я сплавляю тут туристів 10 років і бачу, як все розвалюється, – зазначає менеджер ПП “Оксамит-КЛ” Тарас Королюк. – Можу запевнити, що 90% сміття у річці та на берегах – також їхня “робота”.

Чиновники скаржаться, що їм бракує грошей. Вирішити цю проблему можна, як вважає пані Серетна, якщо у сільрадах створити комунальні підприємства. Вони тоді зможуть встановлювати лавочки, облаштовувати стоянки, туалети, укладати договори з турагенціями та громадськими організаціями.

– Ми хотіли б заробляти, але нам кажуть, що немає грошей ні на розвиток інфраструктури, ні на прибирання, ні на відкриття “точок” – стоянок на Дністрі, – зауважив голова Литячівської сільради Заліщицького району Микола Бесащук. – Дуже хотілося б, щоб туристичні маршрути проходили через наше село.

Відпочинок на Дністрі сьогодні дуже популярний в усьому світі.

– Дністром нині сплавляється маса людей. Ніхто не підраховує, але як експерт я скажу, що у вихідні на відрізку від Ніжина до Заліщиків збираються 50-200 організованих груп, 10-20 спортивних, до того ж – 300-500 відпочиваючих, – зауважує пан Старичков. – Зараз не час благодійності. Тому варто подумати про те, щоб стоянки давали людям прибуток.

Чоловік пропонує залучати селян до постачання продуктів, води. Вони могли б забезпечувати чистоту стоянки, продавати сувеніри.

– Кожен думає про прибутки. Тому ми активно співпрацюємо із людьми, які хочуть заробляти на туризмі. Вони покращують якість обслуговування туристів, – розповідає керівник клубу мандрівників “Золоте руно” Івано-Франківської області Сергій Дідич. – При такій співпраці зникає потреба будівництва та облаштування спеціальних стоянок.

Інші регіони також мають подібний досвід. Так, туристичні маршрути на Чернівеччині проходять через села, родини яких займаються “зеленим” туризмом.

– Ми розвиваємо екотуризм. Стежимо за тим, щоб не перевантажувати природу, – розповідає начальник відділу з питань туризму управління інфраструктури та туризму Чернівецької обладміністрації Оксана Лелюк. – До створення туристичної інфраструктури залучаємо місцеве населення, сприяємо розвитку “зеленого” туризму.

Довідка

Дністровський каньйон утворений річкою Дністер і розташований на межі чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.

У Тернопільській області він охоплює Монастириський, Бучацький, Заліщицький і Борщівський райони. Загальна довжина каньйону – близько 250 км.

За рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування у 2008 р. Дністровський каньйон визнали одним із семи чудес України.

Анеля Протасевич, “20 хвилин”