– Здивована, як швидко запрацювало. У п’ятницю по обіді купувала євро, – каже студентка Мар’яна Стасюк, – і вже все – з паспортом. Забула його спершу вдома, тож у банк ходила двічі.

.

За словами дівчини, у євро вона платить за орендовану квартиру. Тож попри те, що чи не щомісяця одну і ту ж суму бере в одному і тому ж відділенні і уже – як постійний клієнт, без паспорта придбати не вдалось.

– У принципі, від того, що треба паспорт, для мене особисто нічого не змінюється, каже студентка. – І що це дасть державі – також не розумію. Така собі поки що незрозуміла “забаганка”. Мабуть, справжню мету таких нововведень ми зрозуміємо за якийсь час.

Ставленням тернополян до нововведення – необхідності пред’являти документи при обміні валюти, – цікавилися кореспондети “20 хвилин”.

Нагадаємо, в обмінниках із минулої п’ятниці у клієнта вимагають пред’явити паспорт чи інший документ, який засвідчує особу. Також, за новими правилами, протягом дня одна людина зможе обміняти валюту на суму 150 тис. грн, а не 80, як раніше. Для забезпечення контролю за дотриманням ліміту в систему банківського обліку вносять особисті дані. Якщо ж обмін на суму до 50 тис. грн, у фінансовому документі зазначають резидентність клієнта, його прізвище, ім’я та по батькові. За обмін від 50 тис. проводять повну ідентифікацію особи, раніше ця норма становила від 50 тис. до 80 грн.

У багатьох тернополян на нововведення Нацбанку під час валютно-обмінних операцій реакція не така спокійна. У зміні люди бачать черговий спосіб порахувати гроші у чужому гаманці.

– Ну не вірю я в усілякі банківські таємниці, – каже Роман Кравчук, чоловік нещодавно повернувся з-за кордону. – Хіба вже раз бувало, як банківські працівники цілі афери прокручували за допомогою чужих даних чи документів? Та й не здивуюсь, що потім якась структура не порахує мої гроші.

Втім, як запевняють в офіційному роз’ясненні нових правил, зміни клопоту не завдадуть. А особисті дані захищатиме банківська таємниця. У такий спосіб у державі вдосконалюватимуть порядок проведення готівкових валютно-обмінних операцій, проведення дієвого контролю за значними за обсягами таких операцій та проводитимуть лібералізацію готівкових валютно-обмінних операцій через банкомати. За інформацією Нацбанку, така ж система діє у багатьох європейських країнах.

“Країни із застосуванням валютного контролю є швидше вийнятком…”

Якщо ж експерти Нацбанку переконують у необхідності такого нововведення та його “безобідності” для чесного українця, то інші експерти вбачають у ньому відлуння радянського методів валютного регулювання.

“Рішення Нацбанку про введення валютного контролю ставить Україну в один ряд з Північною Кореєю і Намібією, свідчить про уразливість і слабкість національної валюти і про управлінську безпорадність НБУ, – цитує “Український банківський портал” керівника Всеукраїнського центру сприяння підприємницької діяльності Олександра Данилюка. – Будь-які різкі рухи уряду в області валютного регулювання, особливо в умовах його неспроможності розраховуватися по боргових зобов’язаннях, виглядають підозріло”.

Як передає портал, країни із застосуванням валютного контролю є швидше виключенням, ніж правилом. Серед них, зокрема, такі країни, як Північна Корея і Намібія. Застосування ж валютного контролю завжди свідчить про слабкість національної валюти. Тож, вважає експерт, не варто намагатися видати цей крок за чергове “поліпшення” або боротьбу з корупцією.