Релігійні, моральні, правові та політичні небезпеки голосування за судимого кандидата

Моральність, чесність, Божі закони – чи мають право на існування ці загальнолюдські принципи поведінки людини в українській політиці, чи мають політики керуватися цими нормами у своїй діяльності, чи повинні громадяни обирати своїх представників у владу відповідно до цих принципів? Ці риторичні питання мають поставити перед собою всі українці напередодні виборів нового складу Верховної Ради. Якщо ми хочемо цивілізовану правову державу, ми має обрати відповідну владу.

Сьогодні в багатьох мажоритарних округах України балотуються до Верховної Ради особи, які, як і діючий Президент, мають у своїй біографії судимості. Більше того, частина з них представляє опозицію, присягається боротися зі «злочинною владою», а деякі навіть висунуті «об’єднаною опозицією». Кого ж ми виберемо насправді, коли проголосуємо за осіб, особисті справи яких перебувають у Міністерстві внутрішніх справ та Службі безпеки України? І чи вчиняємо ми самі гріх, коли голосуємо за людей, які свідомо пішли на гріх.

Не чужелож

Бути чесним перед людьми! Власне, у цьому й полягає сенс виборчої кампанії. Це слова Архієпископа Української греко-католицької церкви Блаженнійшого Любомира (Гузара), які якнайкраще характеризують, яким має бути кандидат у народні депутати. Чого не скажеш про кандидатів зі судимостями, котрі свою передвиборчу кампанію починають з брехні, вже коли подають в Центральну виборчу комісію документи для реєстрації кандидатом у народні депутати. У своїх біографіях вони вказують, що вони не судимі, оскільки Конституція України забороняє балотуватися кандидатом у народні депутати у випадку, якщо в особи є судимість за здійснення навмисного злочину. Тому такі політики йдуть на обман з метою за будь-яку ціну отримати депутатський мандат.

Не кради

Багато хто може сказати, що судимості бувають різними. Всім відомі радянські політв’язні – борці за незалежність України – В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Степан Хмара. Вони сиділи в тюрмах за свою любов до України, вони були політичними в’язнями. Сьогодні ж ми маємо справу з протилежним – з економічними злочинцями, які порушили ще одну заповідь Божу «Не кради» – посягнули на приватне та громадське майно, притягувалися до відповідальності за розкрадання майна та фінансові махінації у великих розмірах. Якщо народним депутатам-колишнім політв’язням присвоїли звання Героїв України, то такі кандидати-крадії заслуговують лише на народну обструкцію.

Не працюй проти людей

Якщо уявити гіпотетичну ситуацію, що такий кандидат, прикриваючись партійними брендами, все таки потраплять до парламенту, він ніколи не стане справжнім професійним народним депутатом, який буде писати професійні закони. Адже, які закони може написати людна, яка звикла їх порушувати, звикла жити поза законом. Підсвідомо чи свідомо такий народний депутат буде голосувати за закони, що породжують корупцію, зловживання владою, зменшують покарання за злочини, тобто працювати проти держави та проти людей. Таким чином, людина, яка вже переступила через закон, просто не здатна перебудуватися та працювати для побудови правової держави. Більше того, починаючи з часів біблійних патріархів і до початку ХХ століття людину, яка порушила закон, не лише карали, але й ніколи не допускали до влади. Це правило зламали лише комуністи, що привели до влади колишніх вбивць, крадіїв, шахраїв та занесли кримінальні закони в політику та управління державою.

Не стань тушкою

Також народний депутат, який має судимості, приречений на те, щоб стати черговою парламентською тушкою. Він дає владі всі можливості для його «тушкування» навіть без серйозних капіталовкладень. Для цього потрібно лише підняти його кримінальні справи та відправити їх на додаткове розслідування. Більшість кримінальних справ в Україні формуються таким чином, що їх у будь-який момент можуть поновити, тим більше, якщо це потрібно чинній владі. І такого народного депутата не врятує навіть депутатська недоторканість, адже у кримінальних справах, особливо щодо розкрадання майна та фінансових маніпуляцій, фігурує не лише один політик, а багато його рідних та близьких.

Коли такому народному депутату доводять до відома, що його повнолітню дитину посадять на 5 років за його кримінальної справою, він підпише будь-який документ, перейде у будь-яку фракцію і проголосує за будь-який законопроект.

Отже, кожен виборець має десять разів подумати перед тим як віддати всій голос за кандидата у народні депутати зі судимостями, оскільки це не лише голос за брехню, гріховність та фальш. Вони голосують за неправову Україну, якою будуть керувати люди, котрі ЗВИКЛИ ПОРУШУВАТИ ЗАКОН.

Степан Кравець