Жоден із 759 молокопунктів, які розміщені на території Тернопільської області, не відповідає вимогам!

Молоко та молокопродукти здавна вважалися одними з найкорисніших, їх споживає ледь не кожен українець. До складу молока входять понад 100 компонентів, основні з яких: вода, білки, лактоза, мінеральні речовини (в тому числі і мікроелементи), гормони, вітаміни, ферменти, антитіла. Деякі з них (казеїн, лактоза) не зустрічаються в інших продуктах харчування. Споживання молока у світі зростає швидше, ніж інших продуктів харчування. Однак на сучасному етапі в Україні, на жаль, поголів’я невпинно скорочується, виникає нестача молочної сировини, а відповідно і зростають у ціні молокопродукти. Відтак їх споживання скотилося до найнижчого рівня за останні роки. До того ж є багато питань і до якості самого молока, тому спеціалісти б’ють на сполох, і це не голослівні заяви, адже йде мова про здоров’я людей, а точніше – дітей, які є основними споживачами молока і продуктів з нього, – пише “Номер один”.

Тернопільщина щодня закуповує 170 тонн молока на «чужині»

У Тернопільській області сьогодні працюють сім молокопереробних підприємств: у Борщівському (ВАТ «Борщівський сирзавод»), Бучацькому (ТОВ «Бучацький сирзавод»), Зборівському (ТОВ «Цебро»), Кременецькому (ТОВ «Кременецьке молоко»), Теребовлянському (ПП «Альма-Віта»), Чортківському (ПП «Чортківсир») районах та у м. Тернополі (ПрАТ «Тернопільський молокозавод»). Ще наявні два молокопереробних підприємства, які не заготовляють молока, – ТзОВ «Галичина Ласунка» (виробництво морозива) та ТОВ «Міркас-Ю» (виготовлення сиру сулугуні), а також два підприємства, які здійснюють виключно заготівлю молока, – філія «Колмаш» ПП «Аромат» (Гусятинський р-н) і ТзОВ «Медобори ЛТД» (Зборівський р-н).

Разом з тим, 10 заводів з інших областей заготовляють на Тернопіллі молоко як сировину, переробляючи його при цьому на своїх виробничих потужностях. Це, зокрема, підприємства з Рівненської, Хмельницької (по два) та заводи з Вінницької, Київської, Житомирської, Волинської, Львівської і Чернівецької областей (по одному). Натомість і підприємства, які зареєстровані в Тернопільській області, теж беруть молоко з господарств інших регіонів країни. При цьому виявляється, що тернопільські підприємства майже в два рази більше заготовляють молока в інших областях, ніж його вивозять з нашої області. На середину грудня, за даними обласної ветслужби, за один день з області вивозиться близько 93 тонн молока, а завозиться із-за меж області приблизно 170 тонн.

Якщо брати весь ланцюжок, починаючи від збору молока від приватного селянина і завершуючи зберіганням його на полиці магазину чи супермаркету, то найбільше зауважень до якості молока мають контролюючі служби на етапі його збору на пунктах закупівлі молока від особистих господарств населення.

– На кінець 2011 року на Тернопільщині працювало 759 пунктів зливу молока (ПЗМ), з них 517 підпорядковані підприємствам області, – зазначив начальник Головного управління ветеринарної медицини в Тернопільській області Зіновій Крушельницький. – І, по правді кажучи, зі всіх ПЗМ жоден на 100% не відповідає вимогам. Так, вимоги досить жорсткі і до них ніхто не дотягує, але прикро, що в більшості своїй жоден переробник навіть не намагається цього зробити.

Водночас простежується цікавий принцип: чужі заводи на території Тернопільщини більш-менш за прийнятними нормами облаштовують пункти закупівлі молока (наявні холодильне обладнання, миючі, дезінфікуючі та фільтруючі засоби). А свої не хочуть працювати за правилами.

– І так роблять, бо знають, що силою влади й іншими важелями їм все минеться і вони будуть працювати й далі, – пояснює ситуацію перший заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в області Микола Бабічук.

Лише в одному випадку з шести досліджених районів молоко проціджується!

Спеціалісти ветеринарної медицини Тернопілля за останніх півроку перевірили всі ПЗМ області і виявили чимало негативних фактів недобросовісного ставлення збирачів молока до свої обов’язків.

– Візьмемо Шумський район, який я особисто об’їздив. До прикладу, в одному селі Людвищі працюють чотири молокозбиральні пункти. І що ми бачимо. На одному заготівельний пункт розташований на приватному подвір’ї і складається з двох бідонів і колонки для води, на інших (чужі) – холодильники, бідони та криниця… І таким чином працюють більшість ПЗМ у нашій області.

Ще більш кричущі факти наводить директор регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Микола Мусієнко.

– Перший і головний обов’язок працівника ПЗМ – це процідити й охолодити молоко. За останніх півроку я особисто об’їздив шість районів області і лише в одному випадку (Підволочиський р-н) побачив, що молоко проціджується. У решті ніхто навіть не мав цідилок, а це кусок марлі! Якщо молоко не проціджується, то можна лише собі уявити, які можуть бути подальші наслідки. Адже неозброєним оком видно, як в бідонах на молоці плаває солома, листя, куски гною тощо. А ще на зливних пунктах мало хто миє зворотну тару. Між тим, молокопереробні заводи мали б забезпечити ПЗМ миючими і дезінфікуючими засобами. Якщо ж вони і виділяють ці речовини, то дядько на підводі майже ніколи їх не застосовує. У кращому випадку він ополіскує бідон і знову їде до селянина по молоко. Все це у кінцевому результаті негативно відбивається на якісних мікробіологічних показниках молока, – зазначив пан Мусієнко.

Разом з тим, до всіх виробників сирого товарного молока застосовується обов’язкова вимога – це ідентифікація великої рогатої худоби, що проводиться агентами з ідентифікації. Відповідно до нині діючого законодавства, не має права здавати молоко на молокопереробне підприємство той селянин, корова якого не ідентифікована.

– Якщо чужі збирачі молока ведуть чіткий облік, то тернопільські частково проводять цю роботу, десь пишуть десь – ні. Об’їжджаючи, знаходиш по 5-10 корів, молоко яких приймається без ідентифікаційних номерів. Безперечно, за це відповідальних людей ветеринарні інспектори притягують до адміністративної відповідальності. Але, разом з тим, це тимчасовий вихід із ситуації, бо щодня не будеш на зливному пункті і кожен день не накладатимеш штрафів. Це робиться від випадку до випадку, коли згідно плану проводиться інспектування, – зазначає Микола Бабічук.

Хоча в Тернопільській області на пунктах прийому молока безлад практично всюди, але є найгірші райони і ті, які хоча б до певної міри благополучні.

– Якщо говорити в загальному про ситуацію на ПЗМ, то я б сказав, що найгірша вона у Борщівському районі (де, окрім естакад, практично нічого немає, і це стосується як місцевих заготівельників, так і підприємств з інших областей). Багато проблем у Шумському та Лановецькому районах, є претензії і до пунктів «Кременецького молокозаводу», частково до «Тернопільського», хоча останній почав працювати у правильному напрямку. Є проблеми у Збаразькому («Альма-Віта», «Кременецький молокозавод») та Зборівському районах («Кременецький молокозавод», «Тернопільський молокозавод», «Альма-Віта», «Броди»). Натомість у Теребовлянському районі місцевий переробник починає облаштовувати пункти прийому молока. Зокрема ПП «Альма-Віта» встановлює закриті вагончики, в середині яких розміщено холодильне обладнання, є окреме відділенням, де працівник може зробити аналіз молока, здійснити записи тощо, – повідомив перший заступник головного ветеринара області.

Ветеринарами виявлено 1,5% молока, якого не можна було споживати

А між тим, молоко сире, яке поступає на переробне підприємство чи реалізується на ринках, повинно відповідати вимогам Державного стандарту України – ДСТУ 3662-97.

– Ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на молокопереробних підприємствах. Це робиться з метою забезпечення епізоотичного благополуччя при надходженні та переробці сировини тваринного походження, а також контролю за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог щодо безпеки готової продукції тваринного походження, – зазначив директор регіональної ветлабораторії Микола Мусієнко.

– За липень-листопад 2011 року Тернопільською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини та шістьма міжрайонними дослідними лабораторіями із зливних пунктів області, згідно виконання «Заходів щодо запобігання надходження забруднювачів» досліджено 1687 зразків сирого молока на залишкову кількість антибіотиків (хлорамфеніколу) за допомогою скринінгових тест-систем (БРТ-тесту). При цьому не виявлено жодної позитивної проби, – розповів Микола Мусієнко. – Аналізуючи якість молока на відповідність вимогам бактеріальної забрудненості та вміст соматичних клітин (мастити) досліджено 3138 зразків сирого молока із зливних пунктів області. З них виявлено 47 зразків негатункового молока по бакзабрудненості, що становить 1,5% від загальної кількості досліджених зразків.

Найбільший відсоток негатункового молока виявлено на зливних пунктах Шумського р-ну – 5% (із 419 зразків): села Мирове, Новостав, Радошівка, Шкроботівка, Залісці, Шумбар, Пилявка, Рахманів, Васьківці, Обич, М. Садки, В. Іловиця, М. Іловиця, Стіжок, Цеценівка, Піщатинці, Підгайці, Темногайці, Гриньків, Матвіївці, Загайці, які належать до сировинної зони ПАТ «Дубномолоко», ТзОВ «Укрмолпродукт», ТОВ «Кременецьке молоко», ПП «Альма-Віта»; Лановецького – 1,3 % (із 316 зразків): села Краснолука і Білка (ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ПП Ковальчук), с. Коростова, с. Ванжулів (ПП «Альма-Віта», ПП Ковальчук), Збаразького – 0,9% (із 318 зразків): села Красносільці й Олишківці, (сировинна зона ПП Ковальчук М.П.), с. Тарасівка (ПрАТ «Тернопільський молокозавод»); Зборівського – 13% (із 60 зразків): села Бліх, Ренів, Гаї Розтоцькі, Мильне, Жабиня, Залісці, Коршилів, Розгадів (ПрАТ «Тернопільський молокозавод»).

Слід відмітити, що із 3138 зразків сирого молока, яке досліджувалось у держаних лабораторіях ветмедицини, всього 8% належить до вищого ґатунку; 22,5% – до І ґатунку; 68 % – до II ґатунку; 1,5% – до негатункового. Останнє людині споживати заборонено.

Крім того, зазначив Микола Мусієнко, наша служба проводять перевірку санітарного стану холодильного обладнання, резервуарів для молока тощо.

– Санітарний стан холодильного обладнання, резервуарів для молока, молокозабірних шлангів, насосів та іншого обладнання, з яких були взяті змиви, не відповідають вимогам щодо наявності великої кількості бактерій (групи кишкової палички), які забруднюють молоко. Це виявлено у с. Коцюбинці (Гусятинський р-н, „Колмаш”), с. В. Луб’янки (Збаразький р-н, ЗАТ „Галичина” м. Радехів), с. Катеринівка (Кременецький, р-н, ТОВ “Кременецьке молоко»), с. Ст. Нижбірок (ПП «Чортківсир”), с. Косів, с. Бичківці (Чортківський р-н, “Дубномолоко”), с. Горинка (Кременецький р-н, «Дубномолоко”).

Водночас навіть ці показники, хоча і красномовні, але не є показовими.

– Планова перевірка підприємств і ПЗМ передбачає повідомлення за 10 днів, – зазначив начальник відділу державної ветеринарної інспекції Олександр Дністрян. – За цей час все вичищається, вимивається, чіпаються цідилка, марлі тощо. Отож така перевірка не є достовірною, бо вона не відображає реальному стану справ. Натомість у плані моніторингу, коли їдеш без попередження, то можна дослідити реальний стан речей, хоча жодних санкцій до таких підприємств прийнято не може бути. І все ж з метою інспекторської перевірки за ІІ півріччя 2011 року було відібрано 118 зразків молока сирого на відповідність ДСТУ. По бакзабрудненні виявлено 11 проб (9%) негатункового молока щодо наявності великої кількості мікробних тіл в 1 мл: Гусятинський р-н – ПП Палій (сировинна зона філії „Колмаш”), Збаразький р-н – с. Красносільці (сировинна зона ПП Ковальчук), Кременецький р-н – с. Катеринівка та с. Кушлин (сировинна зона ПП “Альма-Віта”, ТОВ “Кременецьке молоко”), Чортківський р-н – с. Бичківці (сировинна зона ПАТ “Дубномолоко”), Підволочиський р-н – с. Кам’янки (ПрАТ «Тернопільський молокозавод»), с. Полупанівка (Тульчинський МПЗ) – 2 зразки, с. Ст. Скалат (Тульчинський МПЗ, ЗАТ «Галичина» ), с. Хмелиська (Тульчинський МПЗ, ЗАТ «Галичина»), Козівський р-н – с. Таурів (сировинна зона ПрАТ „Тернопільський молокозавод”).

До честі Тернопільщини, як зауважив пан Дністрян, в нашій області є молоко дуже якісне, за яким полюють підприємства багатьох областей України.

– Найбільш якісне молоко отримане машинним доїнням у колективних сільськогосподарських підприємствах, так званих ПАПів, КСП, а саме: із ТОВ «Дружба» с. Лозова, ПрАТ «Райз-Максимко» с. Забойки, ТОВ «Стегниківське» с. Стегниківці (всі – Тернопільського району), яке в більшості досліджень належало до першого ґатунку, «Агрокомплекс» с. Дубівці (сировинна зона ПрАТ «Тернопільський молокозавод»), ТОВ «Бучачагрохлібпром» (с. Соколів, Бучацький р-н) – вищого ґатунку. Також високої якості молоко є у господарствах «Дзвін» (Чортківський р-н), «Україна» та «Медобори» (Підволочиський р-н), «Горинь» та «Прогрес-К» (Лановецький р-н), «Іванівське» та «Мшанецьке» (Теребовлянський р-н), «Слава» (Козівський р-н), – повідомив Олександр Дністрян. – На цих підприємствах наявний замкнений цикл виробництва молока, ветеринарна служба слідкує за здоров’ям тварин, проводиться вчасне лікування корів, відслідковується процес годівлі, доїння, беруться аналізи на мастити, і якщо є хворі тварини, то молоко від них у загальний котел не йде. Загалом усе молоко йде по закритих молокопроводах, з відповідною системою промивки, підготовкою доїльного обладнання, і тут дрібний селянин конкурувати з такими підприємствами не в змозі. За таким молоком шукають, його підприємства перехоплюють, і за нього платять значно більше, ніж селянину.

Проведені останніми роками реформи агропромислового комплексу призвели до того, що основними виробниками молока в області стали індивідуальні господарства селянина. Нині частка молока, що її виробляють у селянських подвір’ях області, сягає до 85-90%.

– Водночас ситуація може змінитися, адже, – як зазначив начальник управління агропромислового комплексу ОДА Андрій Хома, – на даний час пріоритетним шляхом розвитку молочного виробництва в області є створення сучасних тваринницьких комплексів з виробництва сировини, в яких молоко відповідає стандартам якості і безпеки, а також облаштування зливних пунктів молокоприймальними установками, холодильним обладнанням і відповідними експрес-приладами.

На ринку не допущено до реалізації 315 кг молока

На ринках люди, щоб продати молоко, намагаються набагато краще представити його покупцям. Адже якщо покупець бачить чорний осад, то він однозначно відмовляється від такого продукту. Тому щоб такого не траплялось, господині намагаються представити на базарі якісний продукт. Отож молоко, яке продають на ринках, на порядок краще по якості від того, яке селянин здає у загальний котел (про це говорять контрольні дослідження). Водночас і ціна такого молока відповідна – 4-6 грн. за літр, у той час як по селах місцевим газдам платять 2,50-3,20 грн. Ціна формує відношення людини до якості молока. Селянин за безцінь результати своєї праці продавати не хоче, тим більше, що він у селі, продаючи молоко, має фактично єдине джерело фінансових находжень. Тим самим, якщо є можливість, то селяни, особливо з тих сіл, які розташовані поруч з залізничною колією, однозначно везуть молоко на ринок. Тим самим вони отримують хороші гроші за якісну, натуральну та чисту продукцію, маючи при цьому своїх стабільних покупців.

Разом з тим, продавці молока на ринках не завжди сумлінно поступають по відношенню до покупця.

– Державними лабораторіями ветсанекспертизи досліджено за II півріччя 88 710 зразків сирого молока, яке реалізовувалось на ринках. У більшості своїй це експрес-прилади (лактани, екомілки), які за 3-5 хв. визначають всі якісні показники молока (густину, воду, жир, білок, сухі речовини, температуру замерзання). При дослідженні виявлено, що в 151 випадку молоко не якісне і недопущене в реалізацію (фальсифікація водою, содою, підвищена кислотність, механічне забруднення), завищена кількість соматичних клітин. Таке молоко, а це 315 кг, утилізоване. Найбільше неякісного молока виявили державні лабораторії ветсанекспертизи на Заліщицькому, Козівському, Теребовлянському і Чортківському ринках та на центральному ринку м. Тернополя, – зазначив начальник обласної державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Євген Сенчак.

Віталій Попович

Коментар

Зіновій Крушельницький, начальник Головного управління ветеринарної медицини в Тернопільській області:

– Одна з основних причин отримання молока низької якості – це гігієна утримання тварин, так званий фізичний ризик: навколишнє середовище, стан корівників, забруднення шкірного покриву, яке впливає на запах і смак молока; мікробіологічний ризик (колібактерії у гною і підстилці), погана обробка вимені корів перед доїнням, гігієна отримання молока (чистота рук доярок, доїльного обладнання, відер, доїльних апаратів, рушників, фільтрувальних матеріалів). Важливу роль відіграє гігієна молочного обладнання: наявність миючих та дезінфікуючих засобів, холодної та гарячої води тощо.

Окрім того, треба піднімати питання дитячого харчування, адже органи місцевого самоврядування тендери на закриті заклади (дитячі садочки, школи, дитячі лікарні тощо) проводять без санітарної і ветеринарної служби. І тому не завжди той, хто вигідний органу місцевого самоврядування, є в безпечному плані пріоритетним підприємством для санітарної і ветеринарної служби. І через те у закритих закладах маємо не поодинокі приклади отруєнь дітей. Ми не раз чуємо, що діти отруїлися. На щастя, в 2011 році на Тернопільщині таких випадків не зафіксовано, натомість вони були в 2010 (садок одного з сіл Підволочиського району), а тому до цього питання потрібно підійти з повною відповідальністю, адже зі здоров’ям дітей жартувати не варто.

Цифра

51 грн. становить розмір адмінштрафу для зливщиків молока за недотримання вимог ДСТУ. Натомість до 204 грн. складає штраф для заступника директора підприємства по сировині.

За даними державної ветеринарної інспекції

Цифра

26 643 тонни молока виготовили молокопереробні заводи Тернопільської області в 2011 році.

За даними Головного управління статистики в області

Цифра

47 903,3 тис. грн. отримано від продажу молока і молочних продуктів за 9 місяців 2011 року через магазини-юридичні особи області.