Основною для встановлення свята послужила розповідь, за якою у 910 році у Влахернському храмі Константинополя юродивий Андрій і його учень Єпіфаній під час служби на честь імператора Льва VI Мудрого побачили образ Богородиці. Вона стояла у повітрі в супроводі Іоанна Предтечі, Іоанна Богослова та ангелів і в молитві до Бога огортала греків омофором, тобто покровом. Це явлення було витлумачене як підтвердження того, що Богоматір завжди допомагала і допомагатиме у боротьбі за віру християнську.

.

З Константинополя свято прийшло в давній Київ. Очевидно, що спочатку його запровадили в Печерському монастирі і монастирі Богородиці Влахерни на Клові. Згодом Покрова стала символом і покровителькою всієї України і, зокрема, запорозького козацтва. Своїм святом обрала цей день і Українська повстанська армія. У побутовому житті свято злилося з місцевими звичаями. Його вважають покровителем весілля, оскільки на цю пору закінчуються важливі сільськогосподарські роботи. «Покрова накриває траву, листя, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». У багатьох місцевостях на Покрову починалися ярмарки. А ті, хто будував хату, намагалися закінчити роботи до свята, щоб вчасно увійти під дах – покров. Помічено, що коли цього дня випаде сніг, то на Дмитрів день (8 листопада) буде те ж саме. Є й далекі прогнози: яка погода на Покрову, така й зима.