Відкрите звернення до видавництва “Фоліо” та авторів-упорядників книги про “Небесну сотню” оприлюднили родичі загиблих героїв. Людей обурило те, що видання може вийти з помилками і незваженою інформацією.

“Ми, родичі загиблих під час трагічних подій на київському Майдані, обурені та здивовані Вашою ницістю та бездушністю. Так, ми не боїмося таких слів, бо Ви спекулюєте на святому, на єдиному, що у нас залишилося, – пам’яті, – йдеться у зверненні. – Ви готуєте до друку книгу про “Небесну сотню”. Звісно, місія благородна і заслуговує на подяку, якби не Ваша байдужість. Чи контактували ви, журналісти, з родичами загиблих, щоб об’єктивно написати свої тексти про них? Ні. Інакше б книга не рясніла фактичними помилками”.

Також рідних “Небесної сотні” стурбував підбір фото до книги.

“Чи просили ви надати світлі і гарні фото наших рідних для ілюстрування? Ні. Інакше фото були б не знайдені «десь в Інтернеті», а якісні. На них герої не були б зображені зі стаканами, бутербродами чи в трунах. Чи надсилали ви родинам готові тексти для узгодження? Ні, бо інакше не було б цього листа, не було б сотні помилок”

Під документом підписалися члени 23 родин, у тому числі з Тернопільщини.

– Ми маємо групу “Родина Небесної сотні” у Facebook. І побачили, що така книга готується, взагалі випадково. Хтось завантажив у групу PDF-варіант, – розповідає батько Устима Голоднюка зі Збаража Володимир. – Знайшли багато помилок, невідповідні для такої книги фотографії. І ніхто з жодною родиною не радився! Ми довго не могли зв’язатися з видавництвом.

Зрештою, друзі з Києва допомогли і родичі героїв “Небесної сотні” таки зустрілися з людиною, яка працює з “Фоліо”.

– Це був навіть не працівник видаництва, а той, хто “з ними співпрацює”, продовжує пан Голоднюк. – Ми зробили свої зауваження, книгу зняли з групи і ми не знаємо, чи врахують вони нашу думку. – Обурює сам підхід до роботи. Зрештою, мій Устим завжди принципово розмовляв українською і казав, що іде за Україну. А тут текст про нього російською. Я не маю нічого проти російської мови і все було б зрозуміло, якби книга була цілковито російськомовною. Але ж вона двомовна. Про одних пишуть українською, про інших — російською. Тому виправдано, щоб текст про Устима був українською, адже наші цінності — герб, прапор і мова.

Відтак родичі героїв вимагають дослухатися до них.

– Вихід книги без врахування думки родин спричинить звернення до суду, – наголошує чоловік.

Джерело: “20 хвилин“