.
Активісти громадської організації “Молодіжний Націоналістичний Конгрес” ініціюють збір коштів для допомоги 87-літньому ветерану національно-визвольних змагань, учаснику Карпатської Січі, довголітньому члену ОУН Михайлу Петричку. Чоловік переніс інсульт і зараз потребує допомоги. Кожен небайдужий може долучитися до збору коштів.
.
Така людина, як Михайло Петричко, зазначають активісти МНК, для всіх нас є прикладом мужності, незламної життєвої позиції та відданості українського націоналізму. Він є живим свідченням про тих ОУН-івців, на чиєму прикладі виховується сучасна молодь.
Засуджений до смертної кари, заміненої на 20 років ув’язнення, Михайло Петричко відбув покарання в казахстанському КарЛазі; відбував покарання в одному бараку разом з Зеновієм Красівським – останнім тереновим Провідником ОУН у підсовєцькій Україні.
«Ми ставимо собі взірцем героїчний чин Карпатських Січовиків, членів ОУН, яких вже немає в живих. І в той же час забуваємо про того, хто досі серед нас і продовжує свою боротьбу, незважаючи на поважний вік. Тому нашим безпосереднім обов’язком, як націоналістів, як громадян держави, за яку боролись вони, є допомога панові Михайлу, адже таких людей в живих залишились лічені одиниці», – наголошується у прес-релізі Молодіжного Націоналістичного Конгресу.
Реквізити для переказу коштів: «Приватбанк», картка № 4405 8858 11625752, на ім`я Голови МНК Кузана Сергія Васильовича. Платник повинен заздалегідь поінформувати про переведення коштів.
Довідка
Михайло Петричко народився у селі Чинадієві Мукачівського району Закарпатської області. В 16 років вступив до лав ОУН. Разом з десятками членів ОУН засуджений за антидержавний заколот проти хортистської Угорщини та поміщений у концтабір «Ковнер-каштель» у Мукачеві. Серед ув’язнених цього табору – майбутній владика УГКЦ Іван Маргітич.
Вдруге за приналежність до ОУН Михайло Петричко був засуджений радянською владою на смерть. Згодом вирок йому замінили на 20 років таборів, десять з яких він відсидів у концтаборі в Казахстані. Та зламати пана Михайла не вдалося. Після звільнення з табору, налагоджує підпільну антирадянську діяльність: розповсюджував журнал «Воля і Батьківщина». Мав відношення до діяльності підпільної організації «Український Національний Фронт», заснованої Зеновієм Красівським.
У свої 87 років Михайло Петрович не перестає інтелектуально працювати та вдосконалюватись, вивчає іноземні мови та планує писати книгу спогадів.
Детальніше про пана Михайла можна дізнатись з інтерв’ю за посиланнями: