Коли два роки тому Тигр Водяний уже ричав,

Збираючись в права свої вступати,

Як і годиться, гороскоп усім передрікав,

Що буде він для них щасливим, радісним, багатим,

Ну, звісно, що когось застерігав:

Обачним бути і людей надійних в друзі вибирати,

В коханні й  дружбі вірним бути закликав

І водночас – до серця близько клопоти не брати,

Але не відали китайські мудреці,

Свої складаючи премудрі гороскопи,

Як збудуться усі пророцтва ці

У Тигровому 22-ому всередині Європи,

Що тисячі отих, хто щастя мав знайти (от після того гороскопам вір…)

Знайдуть в вогні війни свою трагічну і негадану кончину

Що вторгнеться й зламає їх життя жахливий потойбічний звір,

Який вбивати й нищити усе візьметься безупинно

Це – та страшна  тварюка, що її

В  китайськім чи японськім гороскопі годі відшукати

Й усі ці тигри, змії, свині та щурі

З ним поряд за жорстокістю і підлістю ніяк не можуть стати

Тепер, коли вже рік Зеленого Дракона близько підступає,

То  що б не обіцяв він і яку би локшину на вуха всім не вішав –

Обпалені війною люди наші добре знають:

Пустопорожні ті пророцтва, як не буде знищений дракон куди страшніший.