— Якби то була купована швабра, то я нею ніц не зробила б, а то ж добротна — саморобна. Груба палиця і до неї поперечка прибита. Певне, я нею вовку межи очі попала. Бог силу дав, щоб врятувати дітей і внуків від біди, — розповідає 56-річна Надія Руда із села Літятин Бережанського району Тернопільщини. У ніч проти 16 січня на її обійстя напав хижак, – пише Gazeta.ua.

До Надії Рудої того дня приїхали гостювати сини 34-річний Володимир та Іван, 29 років. Із зятем 31-річним Русланом Ляскою сиділи за столом у сутеринах — підвальному приміщенні, де є кухня, коридор і комора.

— Чоловік мій уже ліг спати, а ми з дочкою якраз до сну готувалися. Одинадцята по одинадцятій було. Тут раптом писк страшний. Думала, якийсь пес з нашими гризеться. Дочка включила світло, я відкрила двері. Дивлюся, воно перед порогом. Тупнула ногою. Пес, може, пробував би за ногу вкусити, а воно в очі дивиться. Голова велика, але думаю, може, то шось схрещене. Прикрила двері, почали з дочкою кричати “марш-марш”, може, втече.

У щілину бачили, як вовк помалу пішов у бік стайні. Дворові пси знову почали пищати.

— Дочка кричить: “Воно їх доїдає!”. Сама на двір не йде, бо навесні народжувати має. Дала мені в руки швабру, і я побігла на той крик.

У темряві хижак кинувся їй в обличчя.

— Чую тільки удар в лице, і в очах потемніло. Дочка кричить, бо я вся в крові. Чую, по грудях тепло пішло. Всьо в секундах далі робилося. Взяла швабру двома руками і відчуваю, що силу маю страшну. Вдарила всліпу. Вовк, певне, раз на мене кинувся і якраз другий раз розвертався. Відкриваю очі, він на спину перекинувся і ногами дригає.

— Чув, що надворі собаки гавкають — та най собі гавкають. Уже за хвилину, коли чую жінка пищить, вибігаю на перший поверх, а тьоща в крові в хату залітає, — каже Руслан.

Сини побігли на двір. Добиваючи вовка, поламали швабру і погнули ґралі. Матір відвезли в лікарню. Медики попросили привезти їм на аналізи відрізану голову вовка.

У понеділок зранку жінці зашили відірвану губу та рану на носі. Перевели в палату-ізолятор обласної лікарні — колють вакцину проти сказу, бо вовк виявився скажений.

— Внук 4-річний Ростик мене в крові побачив, то так перелякався, шо аж трясло, заснути не міг. Як лягала в лікарню, дала трохи свого волосся, шоб дочка разом зі своїм палила, в хаті обкурювала і так страхи знімала.

Дворових собак Цигана та Біму, які вижили після нападу вовка, вбили наступного дня.

— Покликали знайомого мисливця, щоб псів пристрілив — малі діти на подвір’ї, вони могли сказом заразитися. У селі то перший раз, що вовк приходить, — каже 29-річна Ольга Ляска, дочка Надії Іванівни.

Надія Руда вийшла на пенсію у 50 років як багатодітна — мати п’ятьох дітей. До того працювала продавцем у місцевому буфеті. Мешкає з дочкою, зятем та двома онуками.

— Чого той вовк до Рудих пішов, неясно. Вони в центрі села живуть, кругом люди і до лісу далеко, — розмірковує секретар сільради Літятина 52-річна Стефанія Смаль. — Після того випадку ветеринари взялися всіх псів у селі щепити.