Ситуацію, яка склалася в обласній університетській лікарні із випискою важкохворого пацієнта, розглянула 15 січня в облраді відповідна робоча група. Керівником цієї робочої групи є керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Ігор Дулеба. До її складу увійшли депутати, працівники виконавчого апарату обласної ради, лікарі, журналісти.
На перше засідання запросили головного лікаря Тернопільської університетської лікарні Василя Бліхара, адвоката потерпілого, доцента медичного університету Лесю Романчук, представників засобів масової інформації. Пропонуємо читачам ознайомитися із зауваженнями, які висловлювали учасники засідання, і тим, як їх прокоментував керівник університетської лікарні.
Ігор Дулеба:
– Ситуація неприємна,складна. Оскільки облрада є засновником університетської лікарні, тому ми зібрали цю нараду. Спільно ми повинні поставити крапку у цій неприємній ситуації та зняти всі проблемні питання. Ми повинні крім того, щоб захистити потерпілого, зберегти імідж обласної університетської лікарні. І цей випадок має бути для нас всіх уроком, щоб у подальшому такі факти не повторювалися».
Василь Бліхар:
– В лікарні було проведено службове розслідування, експертиза і рецензування історії хвороби. Комісія, яка працювала у відділенні і рецензувала ведення медичної документації, оцінювала стан пацієнта, прийшла до висновку, що хворий тимчасово непрацездатний, і йому показане реабілітаційне лікування у закладі за місцем проживання під спостереженням ортопеда, невролога з дотриманням ліжкового режиму протягом двох місяців, з мобілізацією шийного відділу хребта до одного місяця і мобілізацією правого плеча до двох місяців. Констатовано також порушення деонтологічних принципів лікаря-нейрохірурга з пацієнтом та журналістами. Лікар отримає дисциплінарне стягнення. Завідуючому нейрохірургічним відділенням вказано на недоліки в деонтологічному спілкуванні з пацієнтом та журналістами.Наразі пацієнт перебуває у нейрохірургічному відділенні і продовжує лікуватися. Претензій до лікуючого лікаря, лікувально-діагностичного процесу він немає. З ним щоденно спілкується завідуючий відділення, начмед періодично його оглядає разом зі спеціалістами, я двічі з ним спілкувався. Особисто від себе я вибачився за непорозуміння, яке сталося перед пацієнтом та його дружиною. У розмові зі мною він сказав, що був згідний на переведення у третю лікарню, але виникло чомусь питання про амбулаторне лікування. Лікуючий лікар та заввідділенням повинні були пояснити пацієнту умови його транспортування та інше, але цього не було зроблено. Це і призвело до такої ситуації, що хворий виписується зі стаціонару у зв’язку із незрозумілими речами.
Євген Дуфанець, адвокат:
– Якщо була комісія, то ви ознайомилися з випискою, яку дали хворому. Хочу звернути увагу на етично-моральний бік тих, хто її давав. По-перше виписують його у суботу. При цьому хворому не дають спеціальну медичну документацію, яка має ознайомити хворого, який не повністю вилікуваний, з наслідками того, що він піде в іншу лікарню чи додому. Ви головний лікар і з вашого боку не коректно казати, що невідомо звідки взялося, що його хотіли на амбулаторне лікування відправити, що він хотів у третю лікарню. По-перше, у третю лікарю він не хотів, його просто виписали. Тобто людина два місці взагалі не повинна рухатися, а він має звернутися у поліклініку. Яким чином незрозуміло, ще й у неділю. Друге, у чому полягає нещирість і неправдивість вас як керівника, який хоче захистити підлеглих? У тому що, якщо взяти із виписки, то завідуючий і лікуючий лікар посилаються на діагностику від 23.12. 2013 року, тобто ті аналізи і діагностика, яка була проведена у перший день, коли водій поступив на лікування. Немає жодного документу чи медичного аналізу про те, що було зроблено рентген чи інші медичні заходи, щоб виявити його стан, який був на день виписки – 11 числа. Стан близький до задовільногоЯкщо справа отримала резонансний розголос, ви би повинні були сказати, як лікували: у повному обсязі чи ні, і дати оцінку тому, чому його вписували у суботу, а в неділю відправили у поліклініку.
Василь Бліхар:
– У суботу був повний робочий день, працювали за вихідний, тому лікувальні заклади в цей день працювали. Ті речі, про які ви говорите, вони вже обговорені. Питання лікувально-діагностичного процесу зовсім інше питання. Ми вважаємо, що він отримав допомогу у повному обсязі у відповідності до діючого протоколу, і на сьогодні його стан говорить про те, що він отримав кваліфіковане лікування. Якщо ви вбачаєте порушення лікувально-діагностичного процесу, то маєте право просити експертизу, яка буде проведена, і буде визначено вірно ми лікували хворого чи ні, у повному обсязі чи ні. Я, як керівник закладу, вибачився перед дружиною та пацієнтом за ті недоречності, які сталися у суботу. Адміністративні та дисциплінарні висновки буде зроблено. Чи могли ми перевезти пацієнта в іншу лікувальну установу? Могли. При його бажанні або по етапності. Університетська лікарня – це лікарня третього рівня. Вона надає високоспеціалізовану допомогу, є хворі, які після оперативних втручань через 10-15 днів переводяться на лікування у лікарні другого рівня: у райони, Тернопіль, і це нормальна практика. У нас єдине відділення на всю область нейрохірургічне, воно завантажене, дуже велика кількість важких хворих, і ми вимушені іноді так робити. У даному випадку сталася ситуація, адміністрація висловила вибачення, і пацієнт їх прийняв, заперечень він не має до персоналу. Стан близький до задовільно – така є медична термінологія. У мене ось виписка, і тут записані аналізи від 13.01, є історія хвороби, є періодичність аналізів. У вас не та виписка, у мене є друга виписка».
Євген Дуфанець:
– Але у мене на руках ваша виписка з мокрими штампами і печатками. Як це розуміти, що у вас є одна виписка, а хворому ви даєте іншу?
Василь Бліхар:
– Алгоритм виписки хворих давно відпрацьований. Усі важкі хворі в стаціонарі перебувають на контролі. Я особисто проводжу щоденний обхід реанімації і відділення, де є важкі хворі. На превеликий жаль, ця ситуація пройшла мимо мене, оскільки стан хворого був задовільний. Ми змінимо алгоритм у таких ситуаціях, про таких пацієнтів будуть доповідати мені особисто. Спеціалісти, які допустили такі недоречності, будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Думаю що на цьому це питання ми постараємось вичерпати. Ситуацію з виписками я не можу зараз коментувати. Мені дали всю документацію на стіл в той же день коли це сталося. Питання буде врегульовано, і винні понесуть дисциплінарну відповідальність. Хворий залишається у нашому відділенні.
Леся Романчук:
– Мені важко говорити, бо в цій аварії загинув мій син. Ця людина – Богдан Трут – чужа мені, я зовсім його не знаю. Ми бачили його один-єдиний раз, у неділю, коли прийшли з дочкою суто із християнських мотивів сказати йому, що ми не маємо до нього претензій, і я не засуджую його як мати, і нехай психологічні моменти не обтяжують його тяжкого стану. От і все наше спілкування. А в суботу, 11 січня, мені зателефонували люди із таксі «Шанс» і сказали, що його терміново виписують додому. Як лікарю, мені це здалося дивним. Чому людину у другій половині дня в суботу виписують додому терміново, тим паче кожному з нас зрозуміло: якщо людина має множинні переломи хребців, то за 19 днів такі травми не лікуються. Друге питання – транспортування. Чи поцікавився лікар, персонал, люди, які приймали це колегіальне рішення консиліумом, в яких умовах вдома перебуватиме далі пацієнт. Чи є у нього вдома функціональне ліжко, корсет? Протокол передбачає зовнішню фіксацію, а тут треба людину винести нерухомо зафіксовану, бо кожне зміщення може призвести до непередбачуваних наслідків. Стоїть питання про те, що кожна людина, яка перебуває у лікарняному закладі, має бути захищена тому що наш білий халат передбачає нашу відповідальність перед пацієнтом. У нейрохірургічному відділені працюють мої випускники. Я вчила обох – і лікуючого лікаря, і завідувача, який поставив свій підпис під цією випискою. Я вчу всіх своїх студентів однаково, але потім вони потрапляють у цю медичну, до кореня свого корумповану систему, я заявляю про це офіційно, і їх там ставлять в такі умови, що вони не можуть виконувати свої лікарські обов’язки так, як вони це повинні виконувати, тому що їх там вчать зовсім іншого. Це страшно, і ми нарешті повинні переламати це, ми не можемо цього допускати. Ми почули по телевізору на камери від головного лікаря Василя Бліхара, що ніхто цього пацієнта не виписував. Його що справді ніхто не виписував? І виписки не існує? Ми все це почали на порожньому місці, вигадали, нам це приснилося, цього насправді не існувало? Хіба так можна? Історія набула величезного розголосу, зараз уже нічого приховати не можна буде. Давайте будемо чесними нарешті.
Василь Бліхар:
Я пам’ятаю, що я говорив журналістам. Я сказав, що була рекомендація на виписку, і я цю виписку заборонив, припинив, залишив хворого у стаціонарі, і продовжуємо його лікувати, а розбиратися будемо у понеділок,13 січня – такою була моя відповідь. Так, була спроба виписки, я не заперечую, був огляд, було рішення колегіальне виписати хворого, перевести у третю лікарню або на амбулаторне лікування. Я цю тему з лікарями обговорив, і є мої претензії до лікуючого лікаря, до завідуючого, до завідуючого курсу з приводу цих рекомендацій. Але я не заявляв ніколи на камеру, що хворий не виписувався з лікарні. Я за свої слова відповідаю.
Записала Ольга Захарова, Тернопільська липа
Фото автора
Loading ...