Мати з дитиною, котрі змушені були переїхати до Тернополя з іншого міста, зіткнулися з дискримінацією в обласній бібліотеці для дітей.

Випадок, який викликає справедливе обурення, описала у соцмережі харків’янка Катерина Посохова. Жінка із семирічним сином через війну змушена була залишити рідний дім. Більше двох років вони проживають у Тернополі. Тут зареєстровані, дитина відвідує місцеву школу, де успішно навчається. Святослав любить читати, тому мама з дитиною часто навідувалися у міську бібліотеку біля школи. Та коли завітали в обласну дитячу книгозбірню – зіткнулися з упередженим ставленням до внутрішньо переміщених осіб. У бібліотеці стали вимагати чималу заставу за книги, мотивуючи це тим, що “можете написати “слава росії”, “такі як ви вже багато книг у нас потягли”. На аргументи жінки про рівність прав громадян України та недопустимість дискримінації працівники бібліотеки пригрозили… викликати поліцію! Далі подаємо допис Катерини Посохової, де вона детально розповіла про шокуючу ситуацію:

“На першій фотографії Святослав, який дуже любить читати. Це не постановочне фото. Навпаки – прошу прибрати книгу, щоб сфотографувати біля замку, а він не може відірватися. Читає дома, на прогулянці, у лікаря на прийомі…
На другому фото директорка і заступниця директорки Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, які вважають, що Святослав “може написати в бібліотечних книжках “слава росії”, тому побоюються видавати йому книжки.
Більше 2 років в Тернополі Свят ходив в міську бібліотеку біля школи. Перечитав багато, жодних нарікань не мав. В черговий візит бібліотекар порадила звернутись до значно більшої – обласної бібліотеки.
І ось тут ми дізналися, що дитина в Тернополі “не своя”, а які можуть бути книги для не своїх?
За 2 обрані книги (старенькі і в ганебному стані) на абонементі нам виставили рахунок у 600 грн. Така, типу, застава, бо довіри до нас нема. Ми щиро здивувалися. На що почули оце все про “можете написати “слава росії”, “такі як ви вже багато книг у нас потягли”. Але ж які ми? Офіційно зареєстровані в місті, працюємо, навчаємось – дитина в місцевій школі, має відмінні успіхи.
Сказати, що Свят засмутився – це нічого не сказати.
При нас видають дітям книги без проблем, але не йому.
Годинна розмова про неприпустимість дискримінації. Заступниця директорки здається – книги дають на загальних засадах, але настрій зіпсовано.
Прочитали. Приходимо здавати – вчасно, книги цілі. Перше, що каже бібліотекар – більше вам книг без застави не дамо. Чому? Розмовляйте з директоркою – так написали на вашому формулярі. Далі знову тривала розмова з директоркою, її заступницею. Знову чуємо всі догми світу про переселенців, яким не можна довіряти хоч скільки б вони жили в Тернополі.
Намагаюсь спокійно апелювати до Конституції, де всі громадяни рівні тощо. У відповідь – або платіть, або ідіть, або поліцію викликаємо.
Засумнівалась в адекватності дій адміністрації зі співробітників хіба прибиральниця – пошепки уточнила у іншої співробітниці, чи точно в бібліотеці правильно поводяться.
Звичайно, кажуть.
Свій фронт у поважних керівниць бібліотеки…”

У коментарях читачі висловлюють обурення такими діями працівників бібліотеки, зауважуючи, що вони порушують не лише чинне законодавство, але й елементарні норми людської моралі. Також люди просять звернути увагу на порушення прав людей Тернопільську обласну адміністрацію, Міністерство культури та інформаційної політики та омбудсмена Дмитра Лубінця.

До слова, виявилося, що з подібною ситуацією зіткнулися й інші люди, котрі переїхали до Тернополя з інших міст.

“Аналогічна ситуація. Хоча в країні презумпція невинуватості, але не в Тернополі. В бібліотеці маєш лишати заставу. Дуже принизливо. Ну і на мій погляд, в бібліотеку ходять люди інтелігентні. Причому незрозуміло, як саме визначається ця сума застави і на яких підставах. Як на мене, це демонстрація ставлення “ви чужі”…”, – розповіла у коментарях під дописом Наталя Федоренко.