День міста, храмовий празник і свято Успення Пресвятої Богородиці відзначають сьогодні у Тернополі.

З цієї нагоди мешканців Файного привітав міський голова Сергій Надал.

“Дякуємо мужності і стійкості наших воїнів. Дякуємо єдності усіх тернополян та українців. Дякуємо Господній ласці і Богородиці, яка береже наше місто.

Мріємо, щоб наступний день міста усі наші воїни, рятувальники медики, волонтери відзначали вдома, у Тернополі, разом зі своїми сім’ями, зі своїми дітьми та батьками.

Низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих Героїв. Ваші імена назавжди в історії міста і України.

Злагоди всім, здоров’я та Божого благословення! Миру після Перемоги над ворогом!

Слава Україні! Слава нашим Героям! З Днем міста, тернополяни!“.

***

Свято Успення Пресвятої Богородиці, згідно з традицією Східної Церкви, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Всі Церкви світу святкують Успення 15 серпня, але у тих, що дотримуються Юліанського календаря, воно випадає із 13-денним запізненням — 28 серпня. Передує святу Успенський піст, який триває два тижні, повідомляє RISU.

З апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності.

Згідно з церковним переданням, в цей день апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним способом зібрались в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребення її тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів.

Тіло Пречистої Богородиці апостоли перенесли в Гефсиманію, де була гробниця її батьків та чоловіка. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів.

Церковний переказ розповідає, що апостол Фома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного життя. Щоб він міг попрощатись з її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але на подив усіх всередині були тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо (в латинській традиції це свято звідси носить назву Внебовзяття Пречистої Діви).

Літургійний культ Богородиці особливо розвинувся після Третього Вселенського собору в Ефесі (431 р.). Того часу, в Єрусалимі постало святкування 15 серпня „Свята Марії Богоматері”. Це було єдине свято в літургійному календарі Єрусалиму, присвячене Марії. В центрі святкування була тема Христового Різдва, котре сталось через Марію.

В VI столітті, вже після затвердження в Єрусалимі окремого святкування Різдва Христового 25 грудня, свято “Марії Богоматері” змінює свій зміст та назву і стає присвяченим успенню Пресвятої Богородиці. Свою нинішню назву воно отримало у VІ ст. Імператор Маврикій (582-602) наказав святкувати Успення по всій візантійській імперії. На заході традицію святкування запровадив Папа Сергій І (687-701). А 1950 року Папа Пій ХІІ проголосив догму, що „Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави”.

Отці Церкви, св. Андрій Критський та св. Іван Дамаскин, склали чудові проповіді до свята Успення. Останній також говорить про чудесне вознесіння Богородиці.

Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська Утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі в році: в страсну п’ятницю і на Успення.

В Україні празник Успення Пресвятої Богородиці отримав особливе вшанування. Так головні монастирі-лаври Українських Церков — православні Києво-Печерська, Почаївська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.