Офіційні цифри загиблих, які озвучують – це лише десята частина від реальної кількості полеглих на сході України. Зокрема, такої думки дотримуються добровольці батальйону «Айдар». Про це вони розповіли під час зустрічі із журналістами 15 серпня.

– Тільки з нашого батальйону загинуло більше 500 осіб, – каже доброволець Віктор Захарченко. – Дуже невчасно для нас, для України, і дуже вчасно для політиків почалася ця війна. Зараз ті, хто воює на сході у добровольчих батальйонах – це все майданівці. Нас кидають, думають, що ми просте м’ясо. Дивує, що декілька останніх днів із Щастя Луганської області виводять війська, відтягують їх ближче до Харкова, хоча добровольчі батальйони залишаються, ніхто нічого не каже. Луганськ на кінець серпня вже був у кільці. Ми взяли Новосвітлівку, мали підійти війська, війська не підійшли. Новосвітлівки не стало, купа наших пацанів загинуло. Таке враження, що у верхах вже все вирішили. Система не змінилися, ніхто не звертає уваги на людей.

Добровольці також зазначають, що саме їхні батальйони постійно у гарячих точках, на передовій, перші заходять у міста, і саме серед добровольців найбільше втрат.

– В основному всю роботу зараз виконують добровольці, в тому числі й брудну, – говорить Максим М’ясніков. – Ми першими заходимо у міста, перші у гарячих точках, ведемо розвідувальну роботу, чому у нас немає стільки провальних операцій, як у військових? У нас найбільше загиблих. Зате деякі військовослужбовці 10 днів побудуть в зоні АТО, приїжджають додому і вони є учасниками бойових дій, їм дають пільги, землі, нагороджують медалями. А ті хлопці, які там, які воюють без зарплати, без нічого, тут їхні діти, сім’ї залишилися, які живуть на чесному слові. І це нормально… Так не має бути, тому що ми всі є українцями, не залежно від того чи ти пішов добровольцем чи ти працював в МВС, чи в ЗСУ, чи тебе призвали. Це не має значення, бо це війна і ми воюємо за свою землю, тому ми маємо бути всі на одному рівні.

Ольга Трач
Фото автора