На офіційному сайті Міністерства молоді та спорту опублікований указ щодо бойкоту російських спортсменів. Українським національним збірним заборонено змагатися на турнірах, де будуть присутні спортсмени з росії або білорусі. Цей наказ ухвалено для виконання рішення Кабінету Міністрів України. Обмеження на участь у змаганнях стосуються всіх представників національних збірних України з олімпійських, неолімпійських та паралімпійських видів спорту.

Указ підписав не міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, а його заступник Матвій Бідний.

Ця подія  збурила нещодавно спортивну і, зокрема, футбольну спільноту країни, адже згаданий указ начебто має стосуватися і футбольної збірної України, яка виступає у кваліфікаційному турнірі до Євро-2024, в одній з груп якого знайшлося місце і для команди Білорусі (про допуск Росії навіть не йшлося).

Перше: з білорусами наші шляхи у відборі не перетинаються. Друге: можливість для Білорусі потрапити у фінальну частину, за наявності у їхній групі Швейцарії, Румунії та навіть Ізраїлю, однозначно рівна кругленькому “О” (про шанси збірної України пробитися туди йтиметься далі). Однак це рішення відразу ж викликало дискусії. Показовою є заочна полеміка двох відомих тренерів, яких не звинуватиш у відсутності патріотизму й національної свідомості. 

Йожеф Сабо відреагував із притаманною йому емоційністю:”Вважаю, що Мінмолодьспорту ухвалило правильне рішення, я підтримую його. Як взагалі УЄФА могла допустити Білорусь до змагань!? Білорусь та росію мають дискваліфікувати звідусіль! Вони воюють проти нас. Нехай краще нас дискваліфікують, але грати з білорусами в одному турнірі не можна! Краще гратимемо товариські матчі. Я навіть своїм дітям та онукам сказав: “Поки я живий, ви ніколи не будете дружити і спілкуватися з росіянами та білорусами!“.

Спокійніше (чи стосовно нього правильніше буде сказати – більш флегматично) висловився Мирон Маркевич: “Я не бачу нічого хорошого у цьому рішенні. Думаю, це неправильно. Чому наші спортсмени мають страждати? Я не знаю, чим керувалося Мінмолодьспорту, коли ухвалювало таке рішення. Потрібно було робити все можливе, щоб білорусів за росіянами теж не допускали до змагань. На це треба було кидати усі сили. Збірна України бере участь у відборі до Євро-2024, нам треба грати“.

По-своєму мають рацію обидва: і Сабо, і Маркевич, хоча оцінка прийнятого міністерством рішення у них протилежна. Однак… хотілося б дізнатися, чи таким категоричним був би Йожеф Йожефович, якби нашими суперниками у групі були не Англія та Італія, що наводять страх самими назвами (а на додачу – ще й досить міцна Північна Македонія), а, приміром, Чехія, Сербія, Фінляндія, Боснія і Герцеговина, та ж Румунія? Можливо, в даному випадку  він таким чином кидає рятівний круг керівництву збірної (в якої ще й немає повноправного тренера)? Справді, може, краще знятися з турніру, шанси на успіх у якому за нинішніх обставин вельми примарні, з політичних причин, аніж продовжувати виступати в ньому з більш ніж реальним ризиком невдачі?

Втім, що насправді має на увазі Йожеф Сабо, відомо лише самому Йожефу Сабо. А стосовно рішення Міністерства можна припустити, що увесь галас навколо нього, можливо, передчасний, або ж і зовсім даремний. Так вже в нас повелося історично, що всілякі рішення чи постанови (розумні чи не дуже) не надто поспішають втілюватися в життя. Тому декілька разів затримані за кермом нетверезими “шоферюги” продовжують, наче нічого й не сталося, їздити з “вітерцем”. А відпущені під заставу наркодилери продовжують торгувати дурманом. Саме ж підписання указу не паном міністром, а трохи меншим паном – його заступником – навіває спогад про хитромудрі маневри екс-Генпрокурора Ірини Венедиктової в справі підписання обвинувачення екс-президенту Петру Порошенку. Замість неї, якщо не дуже зраджує пам’ять, це теж зробив її заступник. Так вже повелося…

Втім, у суто футбольне питання, здається, внесена ясність: президент УАФ Андрій Павелко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що збірна України не зніматиметься з відбору Євро-2024, незважаючи на участь у турнірі збірної Білорусі. Відповідне рішення було прийнято Українською асоціацією футболу.