Я за світською освітою – медик, досліджував зі своїми студентами феномен аборту. За 20 років незалежної України свідомо і добровільно вбили 40 мільйонів дітей. За час існування незалежної України зникла, перестала існувати така велика нація, як українці.

Цей гріх завжди спихають на жінку, а насправді гріх аборту заторкає ціле суспільство. Не тільки жінка в цьому вина, а й чоловік, або мати, або батько, який до цього змушує.

Лікар же зазнає страшних духовних тортур через те, що він чинить. Яке може бути відношення до його власних дітей, якщо він чужих вбиває?

Ті діти, які народились за 20 років, в порівнянні вцілілі, ті, яких випадково не торкнулася вбивча рука його батьків.

Аборти викривляють спосіб думання цілого суспільства.

Україна перетворюється на звалище вбитих дітей європейського масштабу. З Польщі, з інших країн, де аборт забороняють робити, море жінок їде до України, щоб вбивство виконувати тут. Наша земля і так злита кров’ю.

Коли хворий розуміє, що лікар зробив пацієнту добре – дякує. Ні одна жінка, яка зробила аборт, не подякує за це.

Частішають випадки безпліддя і починають розвиватися новітні технології, які мають буцім то допомогти народити дитину. Здавалося б свята справа, але який спосіб? Для того, щоб отримати одну дитину, треба як мінімум три-чотири вбити.

Для того, щоб отримати один здоровий ембріон, запліднюють кілька яйцеклітин. І тоді дивляться, який краще розвивається. Беруть один найкращий, або два, підсаджують жінці. Якщо обидва добре розвиваються, а жінка замовляла одну дитину, часто абортується.

Ембріони, які лишають – заморожують. І є велика проблема, бо ті ембріони мають термін зберігання. Якщо він вийде? Сьогодні є навіть деякі фірми, які випускають косметику з ембріонів. Цей спосіб не лікує від безпліддя, а створюють багато інших проблем.

В українських школах почали насаджувати різні програми статевого виховання молоді, які нам пхає Європейський союз за дуже великі гроші, щоб навчити дітей, як отримати максимум задоволення з мінімумом відповідальності.

Ми сіли, зібрали всі програми світу і зрозуміли, що жодна нам не підходить. Ми щось своє мусіли зробити, і ми розробили програму «Тіло – храм святого Духа».

Необхідно навчити любити, а тоді інтегрувати усе поняття статевості в міжособовий стосунок любові.

Записала Зоряна БИНДАС на зустрічі з тернопільською молоддю, ДОБА