Сашко Положинський обожнює свій гурт і взагалі українську музику. Проте, на його переконання, навряд чи існують пісні які подобаються всім.

Сашко любить вечірки та розваги. Сам він людина підривна і без комплексів. Він легко може роздягнутися перед публікою – тільки навіщо? А для щастя йому не вистачає грошей, без яких прожити неможливо. Ну, і без здоров’я, звісно.

Таку характеристику зірки можна знайти на офіційному сайті гурту ТАРТАК. Про це вже говорили й писали багато вітчизняних ЗМІ. Але, якби в характері не було стільки нестандарту, то не було б стільки цікавого. У кожної людини, як-то кажуть, свої таракани. А Сашко, за його словами, «хоче жити так, щоб було добре мені, і при цьому нікому не заважати».

Дещо про своє творче та повсякденне життя співак розповів у інтерв’ю «20 хвилин».

1. 5-го березня ви давали концерт у Тернополі. Цей візит був у рамках туру?

Є тур, який складається з купи маленьких турів. Перед Тернополем ми вже побували в Івано-Франківську, Хмельницькому, Рівному, Луцьку. Є хороша група, хороші пісні, прихильники… Чому б і не заїхати?

2. Коли ваш гурт можна буде побачити в Тернополі в наступний раз?

Цього ніхто не може знати. Ми готові приїжджати так часто, як нас будуть запрошувати.

3. Як вважаєте, що є ваша музика і творчість?

Є і прихильники, і люди, котрі нас критикують. Усім вгодити не можна. У кожної людини особисте ставлення до музики, виконавців, і це нормально. Мені подобається те, що ми робимо. Інакше, я б цим не займався. Сказати, що ми когось наслідуємо, або в когось щось «здираємо», я не можу. Хоча декотрі особистості закидають нам такі звинувачення. Тоді я прошу показати хоча б одну пісню, яку ми «запозичили». У відповідь чую тільки: «Е-е…». У той же час, я не думаю, що гурт ТАРТАК може зробити хоча б одну пісню, яка буде подобатися всім. Це нереально. Для нас важливо те, що ми робимо, ми себе реалізовуємо. Ми намагаємося творити неповторний стиль, але не зациклюємося на одному, постійно експериментуємо. Звичайно, хотілося б, щоб усе в житті працювало за більш чіткими схемами: творчі люди займалися тільки творчістю і більш нічим не переймалися. Сьогодні це складно.

4. Цьогоріч виповнюється 15 років із часу заснування гурту. Як святкуватимете?

Нічого конкретного не плануємо. Матеріал є, бажання є. Але чи вдасться нам це зробити, хтозна. І взагалі не хочемо нічого загадувати, адже потім плани не здійснюються.

5. Ви не маєте професійної освіти музиканта. Є бажання навчатися?

Починати вчити нотну грамоту мені трохи запізно. Думаю, що багато в чому я уже професіонал високого гатунку. Незважаючи на те, що в мене не має диплома музиканта, маю великий професійний досвід, яким можу поділитися з іншими. Звичайно, відсутність професійної освіти інколи дається взнаки. Але я працюю в колективі, і мої колеги допомагають мені допомагають. Зрештою, знаю багатьох людей у сфері музики, які не мали відповідного диплому, але були досить успішними. Я не стільки музикант, скільки артист, не стільки композитор, скільки автор текстів, не стільки людина музики, скільки людина сцени, енергетики та правильної подачі творчого матеріалу. Щось би, може, і хотів би підняти на вищий рівень. Проте знаю, що вище власної голови все одно стрибнути ніяк не зможу.

6. Кого Ви бачите наразі конкурентом у сфері шоу-бізнесу?

Якщо чесно, ніколи не думав про конкуренцію в українському шоу-бізнесі. У нас є потужна конкуренція із зарубіжними ринками. Наприклад, російський, західний, і з ними нам «тягатися» дуже складно. Якщо ж говорити про вітчизняних виконавців, то ми, скоріше, – колеги з відвоювання місця для української пісні. Чим більше таких колективів, тим краще «просуватися» кожному з нас.

7. До одного з чемпіонатів із футболу гурт ТАРТАК виконав пісню «Україно, забивай». Чи будуть нові композиції до «Євро-2012»?

Якщо чесно, то й ту пісню не планували спеціально до чемпіонату. Вона виникла якось спонтанно, під час перегляду футболу. Виникло підспівування, а вже потім народилася пісня. Я не зовсім прихильник «Євро-2012» і не вмію планувати композиції до конкретних дат. Якщо раптом щось прийде в голову, то буде пісня, але, мабуть, не з таким змістом, який би хотіли чути прихильники змагань. Адже я впевнений, що Україні поки що треба розібратися зі своїм внутрішнім життям, навести лад у різних сферах, стати на ноги. А вже після того можна зазіхати на глобальне. А то виходить, що в нас немає порядку, а ми організовуємо Євро.

8. Писали пісні саме для своєї коханої людини?

Так, звичайно. Композиції, які я створив для своєї другої половинки, я не оприлюднював. Неправильно було б інтимний подарунок виносити на загал. Тому, на жаль, не можу сказати, як називається та композиція.

9. Із яким гаслом ви йдете по життю?

Я живу сьогоднішнім днем і максимально використовую всі свої шанси в кожну мить життя. На маю звички будувати плани, які все одно потім ламаються. Не загадую, і все добре. Уже неодноразово переконувався в тому, що заплановане не реалізовується.

10. Чим любите займатися у вільний, від музики, час?

Хобі в мене немає. Інколи хочеться пограти у футбол. Але я не фанат того. Буває, катаюся на дошці. Усе ж залежить від того, скільки в мене вільного часу. Якщо є можливість, то подорожую. Якщо ні – можу читати книги, дивитися фільми, сидіти за комп’ютером – від настрою.

«20 хвилин»