Жителька села Кобиловолоки Марія Субчак віддала Україні найдорожче – сина Михайла. Він захищає територіальну цілісніть нашої держави на сході у складі 24-ї механізованої залізної бригади.
Туга за сином, любов до нього та України, віра у краще майбутнє держави та народу вилились у віршах, які пані Марія присвячує своєму синові в АТО.
На даний час Михайло Субчак перебуває на ротації. Тішиться хвилинами перебування в рідній домівці серед близьких людей. А також відвідує різноманітні патріотичні заходи, куди його запрошують як бійця АТО.
Синові в АТО
Знов сиджу в задумі,
Нічка за віконцем,
У кімнаті в ліжку
Тихо внук сопе …
Знаю я, що десь там,
На далекім Сході,
Син мій з автоматом
Сон наш береже.
Знаю я мій, сину,
Як тобі нелегко
Та нічим не можу
Зарадить біді.
Вмиюся сльозами,
Помолюсь тихенько
І до ранку буду
Ангелом тобі.
Ти не бійся, сину,
Все в нас буде добре,
Бо ти рідну землю
Захищаєш там,
Щоб кров не лилася,
І ворожий чобіт
Не ступав по наших
Родючих полях.
Я всі біди, рідний,
Відверну від тебе.
Білою хмаринкою
Стану в небесах,
Щоби над тобою
Було світле небо
Й майорів над нами
Синьо – жовтий стяг.
Loading ...