Одного осіннього ранку пенсіонерка з Бучача разом з онуком вирушили на вранішню відправу у монастир о. Василіян. Було о пів на восьму ранку. Зачинили хату на замок, прикрили ворота і з легким серцем подалися на молитву. Бабуся сама виховувала онука, бо його батьки на закордонних заробітках.

Між тим вулицями біля мальтозного заводу никав колишній в’язень – уродженець Херсонщини. Він, звільнившись із колонії, відразу поїхав до Бучача – у гості до друга. Але, як згодом розповідатиме слідчому, до друга так і не потрапив. Бо познайомився із жителем смт. Золотий Потік. Разом вони пригощалися горілкою у райцентрі, а потім новий приятель запросив до себе додому. Відтак херсонець оселився у Золотому потоці на два тижні, і хтозна, скільки б ще пробув, якби його не затримала міліція.

Отже, херсонець запримітив, як господарі вийшли з подвір’я, трусонув в’язкою ключів у кишені, яку завжди носив з собою, і попрямував на подвір’я. Одним із ключів відімкнув вхідні двері. Злодійський нюх відразу ж повів зайду на другий поверх будинку. У шафі серед постільної білизни він швидко намацав вузлик із грошима – вісімнадцять тисяч гривень. Втішившись такій удачі, злодій навіть не замів за собою слідів – залишив увімкнутим світло, не замкнув двері.

Пенсіонерка з онуком дуже насторожилися, коли застали ці сліди чужого проникнення, та все ж не відразу усвідомили, що відімкнуті двері і світло – не через їхню неуважність. Аж через три дні господиня піднялася на другий поверх і у кімнаті виявила розгардіяш. Сховку у шафі не було. Жінка розплакалася – ці вісімнадцять тисяч гривень вона відклала на надмогильний пам’ятник для себе.

Тим часом херсонець розкошував і вже збирався додому на Херсонщину, як ним зацікавилася міліція. При обшуку на подвір’ї, де він тимчасово зупинився, міліціонери натрапили на ще один кримінал – на горищі у стодолі виявили металеву ємкість, в якій були шість детонаторів підривника АВ-1 для зарядження авіаційних бомб, споряджених вибуховою речовиною–тетрилом, загальною масою 420 грамів. Експерти встановлять, що речовина придатна до проведення вибуху. Херсонець пояснив, що усе знайшов у лісі – ходив за дровами і натрапив на целофановий пакунок.

Тож на лаву підсудних недавній в’язень сів за двома статтями Кримінального кодексу – таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення в житло та незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин. За плечима у цього чоловіка уже шість судимостей. Вирок Бучацького райсуду – чотири з половиною роки позбавлення волі. Суд також задовольнив цивільний позов обкраденої пенсіонерки, у тому числі і про відшкодування моральної шкоди, пише “Свобода”.