.

Куштували трав’яну настоянку та „медовий вкляк”, смакували канапками зі шкварками, шиночкою та ковбаскою, фаршированою рибкою і солодкою випічкою тернополяни, які завітали 20-21 травня у парк ім. Т.Шевченка.

.

Близько 20 харчових закладів Тернополя й області розгорнули свої торговельні павільйони на III Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі.

Апетитним печеним м’ясом та ковбаскою, вишуканими канапками, закусками і салатами, стравами з риби, домашньою випічкою і фірмовими напоями пригощали ресторани Орфей”, „Едем”, „Тропік”, „Черчілль”, „День і ніч”, „Галич”, „Європа-плюс”, арт-бар „Коза”, бар „Чумацький шлях та інші. Частувала фаршированою і квашеною рибою й турфірма з Коропця.

Тернополянка Світлана Максим’як (33 р.) прийшла на виставку заради туристичних „родзинок”.

— Прийшла подивитися, що пропонують місцеві туроператори, — каже жінка. — Може, кудись поїдемо, як синочок підросте. Куштувала канапки на чорному хлібі з шинкою у павільйоні ресторану „День і ніч”. Ніби звичайні канапки, але дуже гарно оформлені — огірочок, помідорчик, м’ясний паштет. Ще був фарширований м’ясом свіжий ананас, ну просто смакота!

Ресторан „Тропік” вирішив здивувати гостей фестивалю диковинками. Візитною карткою ресторану „Тропік” стали чорношкірі дівчина і хлопець, які припрошували усіх підійти ближче, та павільйон, оформлений в екзотичному стилі. Ресторан вирішив потішити тернополян мистецтвом карвінгу (художнє вирізання овочів і фруктів — прим. ред.). Стіл у павільйоні закладу був заставлений барвистими букетами і тваринами, зробленими зі звичайних продуктів. Усе це диво виготовив шеф-кухар ресторану Андрій Лихолат (37 р.).

— Зробив усе за ніч, — каже чоловік. — Враховував напрямок нашого ресторану і те, які є зараз овочі-фрукти.

Звичних канапок-салатів у павільйоні закладу не було. Після завершення виставки ресторан, за словами пана Андрія, пригощатиме всіх охочих їстівними презентаційними „матеріалами”.
— Мета нашої участі — показати людям, що ми вміємо влаштувати свято. А свято — це розкішно накритий стіл. Чим якісніша їжа й ефектніше оформлений стіл, тим швидше збуджується апетит і буде хороший настрій. Ми зробили ставку на видовище і, вважаю, що не програли.

У павільйоні ресторану „Галич” гостинні офіціантки пропонували всіляку випічку: пампушки з маком, вергуни, мандрики, медівник, сирник та узвар.

— Цього року ми не пригощаємо, а продаємо всю випічку та узвар, але ціни доступні, — гривня-дві, — розповідає Тетяна Цхабелія  (27 р.) офіціант ресторану „Галич”. — Кожна людина може поласувати нашою домашньою випічкою. Також пропонуємо придбати карпатські збори чаїв — трав’яні та ягідні. Їх також можна скуштувати в нашому ресторані.

Щороку „Галич” представляє інший напрямок кулінарного мистецтва. Так, минулого року заклад частував усіх борщем, розповідає директор Галина Головецька.

— Ми взяли тему „українська випічка” з тих міркувань, що колись пекли на тільки на свята, а були обрядові смаколики. Цього разу взяли на виставку пампухи — класику української кухні, мандрики, медяники. І маємо роздатковий матеріал, де пояснюється, на честь якого свята ці смаколики пекли.

Ресторан „Хутір” зацікавлював відвідувачів не лише смачними й красиво оформленими стравами, а й величезним бутлем із рідиною світло-коричневого кольору. 10-літрова ємність уже була наполовину порожньою. Люди підходили, куштували напій і відразу закушували канапками зі шкварками та м’ясною нарізкою.

— О, яка добра настоянка! — каже Наталія Марків, пригубивши напій (27 р.). — А як добре до неї йдуть канапки зі шкварками і печена свинина!

— Це наша фірмова настоянка, — розповідає адміністратор закладу Наталія Древняк (27 р.). — Вона вистояна на більш ніж 30 травах, які ростуть в Україні. Рецепт настоянки — дуже давній. Також частуємо всіх нашими фірмовими салатами і канапками, бараниною з ананасом.

А кремезний пасічник з Борщева Сергій Белюх (37 р.), окрім продуктів бджільництва, пропонував усім охочим скуштувати „Медовий вкляк”.

— “Медовий вкляк” — випив і відразу вкляк. Це авторський напій, такого немає більше ніде, — каже співрозмовник. — Він має лікувальні властивості, бо зроблений з бджолопродуктів. Я привіз його сюди для дегустації.

Як з’ясувалося, дегустувати „медовий вкляк” потрібно за певною схемою. Пан Сергій налив невеличку „стопочку” по вінця й почав давати настанови.

— Спочатку треба випити половину чарки, — каже він. — Але не ковтати її, а поганяти в роті, щоб відчути напій усіма смаковими рецепторами. Коли перестане пекти, закусити квашеним огірком із медом. А тоді допити решту і зробити глибокий видих. У грудях після того має добре гріти.

Кореспондент скуштував цей напій, слідуючи усім порадам пасічника. Як виявилося, медовуха пана Белюха — не усім до снаги. Бо не лише у грудях гріла — запекло у роті, немов вогнем, і сльози потекли струмочком.

— А що ви хотіли, — сміючись, зауважує пан Сергій, — “Медовий вкляк” має не менше 70 градусів.

Ірина Чубата, «20 хвилин»