Два обласні тернопільські музеї, художній і краєзнавчий, перейшли на спілкування в соціальній мережі. Обидва на своїх сторінках у фейсбуці пропонують усім бажаючим знайомитися з їхніми експонатами.

«Через карантинні заходи, Художній музей закритий для відвідувачів. Але, щоб Ви не сумували і відволіклися від думок про коронавірус, ми будемо знайомити Вас з цікавими творами з колекції музею, – пояснили працівники цього закладу.». Їхні розповіді позначені хеш-тегом #мистецтво_непідвладне_карантину . А розпочали знайомство із картини Марії Приймаченко «Жовтневі волошки». До уваги віртуальних відвідувачів запропонували декілька цікавих фактів про художницю:

1.Марія Приймаченко (Примаченко) народилася 30 грудня 1908 (12 січня) 1909 році в селі Болотня, на Київщині. Батько був теслею, мати – визнаною вишивальницею. Сама Марія прекрасно вишивала.
2. У дитинстві перехворіла на поліомієліт: в подальшому усе життя мисткиня переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями.
3. До цих пір сперечаються про те, як правильно пишеться прізвище художниці. У своїй статті режисер Лесь Танюк писав: «Одного разу я запитав її (Марію Примаченко):- Так ви, Марія Овксентіївна, Приймаченко чи Примаченко? – Приймаченко, – без сумнівів відповіла вона. – Приймаченки ми, з «Приймаків»». Водночас, в інтерв’ю газеті «Сегодня» (від 8.02.2010) невістка художниці Катерина Приймаченко розповіла, що у свідоцтві про народження Марії Оксентіївни літери «Й» немає.
4. Малювала картини однаково вправно і лівою і правою рукою.
5. Пізнала в житті щастя любові, хоча чоловік загинув на фронті, і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом.
6. Наприкінці червня 2006 з будинку художниці вкрали 77 картин. Частину з них вдалося повернути. Цей випадок вплинув на здоров’я сина Федора, який жив у будинку матері. А його родина стала обережнішою з непроханими гостями (будинок художниці завжди був відкритий для відвідувачів).
7. У 1937-му картини Марії Приймаченко виставляли в Парижі. Є легенда, що тоді іспанський художник Пабло Пікассо зазначив, що, якби вона жила у Франції, могла б стати відомішою, ніж він.

На сторінці Тернопільського обласного краєзнавчого музею щодня розповідають цікаву інформацію та знайомлять читачів із колекціями музею. А ще започаткували нову рубрику.

«Експонати Тернопільського обласного краєзнавчого музею мають свою біографію і можуть розповісти багато цікавого про себе. Отож, працівники музею розпочали у ФБ нову рубрику #історія_одного_експоната.», – йдеться у їхньому повідомленні.

Розпочали її із розповіді про один із експонатів з колекції богослужбових хрестів, яка налічує 40 пам’яток, що хронологічно охоплюють період кінця ХІХ-ХХ ст. Найдавнішим серед датованих є семикінцевий ручний хрест з села Висічка Борщівського району, виготовлений у 1841 році. Дата ваказана на лицевому боці твору біля ручки-тримача. Його розмір – 30х6,7х2 сантиметрів. Автор невідомий. Місце виготовлення та церкву, для якої виріб призначався початково, з’ясувати поки що не вдалось. Двостороннє зображення виконане різцем. Фігури та їх одяг подані схематично, риси обличчя та тіла максимально узагальнені. Графічність виробу, спрощення зображень переконують в тому, що автором є народний майстер. Час надходження у музей – 1948 рік.

Ольга Трач

Фото з офіційних сторінок музеїв у фейсбуці