Впродовж року команда на чолі з Сергієм Надалом активно спекулювала словом “соціальний”. В Тернополі відкривалися соціальні аптеки, магазини, тролейбусні маршрути. Все під егідою мера та партії “Свобода”. Кожне таке відкриття подавали, як велику перемогу над дороговизною, несправедливістю і обманом бідних людей.

На ділі все виглядає не так райдужно. Соціальних маршруток та тролейбусів треба, інколи, чекати годинами, соціальний одяг поступається якістю і ціною секонд-хенду, а навколо соціальних аптек нещодавно виник скандал зі зверненням до прокуратури.

План колишнього податківця загнати підприємців в “соціальне” стійло, змусити їх продавати товари, надавати послуги дешевше за інших і цим заробляти владі електоральні бали – провальний від самого початку. Природа у бізнесмена така, що він не може ( і не буде) нічого робити задешево, коли можна отримати більше, будь він сто разів членом ВО “Свобода” чи знайомим мера. А якщо “соціальність” приносить не прибутки, а збитки, то такий бізнес припиняють. Що і сталося з магазином на вулиці Руській, навпроти колишнього кооперативного технікуму. На приміщення шукають нового, менш соціального орендаря.

Монополія торгувати дешевими продуктами залишилася у Хоптяна з його ярмарками.