Розрекламована люстрація омине тернопільських суддів?

Тернопільські судді наразі можуть спати спокійно. Адже гучно розрекламована люстрація служителів Феміди у нашому місті так і не відбулася.

Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України прийняла Закон “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”. “За” проголосували 234 нардепи. Проведення спеціальної перевірки суддів загальної юрисдикції анонсували як тимчасовий посилений захід із використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв’язку з порушенням присяги. Така законодавча ініціатива, як прогнозували наші керівні державні органи, мала б підвищити авторитет судової влади та довіру громадян до судової гілки влади, відновити законність прийнятих рішень і справедливість.

Згідно із законом, перевірку суддів здійснює Тимчасова спеціальна комісія, створена при Вищій раді юстиції. Комісія може перевіряти діяльність суддів протягом року з дня її формування. Та для цього вона повинна отримати заяви фізичних та юридичних осіб, права і законні інтереси яких можуть порушувати судові рішення.

Жодного суддю не люстрували

Із дня набрання чинності Законом жодного суддю з місцевих судів не люстрували. Тож напрошується думка: або суди в нас таки працюють чесно, або неефективним є прийнятий Закон “Про відновлення довіри до судової влади”. Проаналізувавши ситуацію, можемо сміливо стверджувати: єдине, що відбулося – це зміна “ролей”.

Так, із прийняттям закону з адміністративних посад звільнили всі голови місцевих судів та їхні заступники, каже в. о. начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області Оксана Вільчинська.

– Голів судів та їхніх заступників відтепер призначають на посади терміном на рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більше як на термін повноважень судді, – каже вона. – Раніше керівний апарат обирали терміном на п’ять років. Голів і заступників призначають на посади більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді. Вони також можуть бути звільнені за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду, і не менше ніж двома третинами суддів, які там працюють. Плюс суддя, призначений на адміністративну посаду, не може обіймати її довше ніж два терміни поспіль.

Проаналізуємо ситуацію в чотирьох судах, які нині працюють у нашому місті. Тернопільський міськрайонний суд – суд першої інстанції. Тут розглядають цивільні, кримінальні справи та про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом. Більше двадцяти років тут головував Олександр Магдич. Це прізвище відоме багатьом жителям нашого міста. Як би важко не було голові розлучатися зі своїм кріслом, йому таки довелося це зробити. Замість нього керманичем суду став його колишній заступник Роман Грицак. На посаду претендували ще двоє – Федір Берегуляк і Ярослав Процько. До речі, пан Берегуляк став одним із заступників голови, другим – Віктор Братасюк. Відповідно, ця трійця й очолила список керівного апарату міськрайонного суду. У штаті суду – 133 працівники, 24 із яких — судді, плюс ще є одна вакантна посада.

– Два судді наразі ще не прийняли присягу, у трьох уже закінчилися повноваження, ще один перебуває у декретній відпустці, – пояснює Роман Грицак. – Тому приблизно на третину збільшилося робоче навантаження на кожного суддю. Тільки за перше півріччя поточного року кожен суддя розглянув у середньому 584 справи. За минулий рік навантаження становило 579 справ на особу.

За словами голови, скарг тернополян на побори у суді не зареєстрували. Втім, за першу половину 2014 року у суд надійшло п’ять скарг щодо неправомірності прийняття певного рішення. Жодних заходів дисциплінарної чи іншої відповідальності до суддів не застосовували.

– Усі заявники отримали відповіді на свої звернення, – продовжує пан Грицак. – Люди скаржаться, коли незадоволені прийнятим рішенням, а такі є завжди. Але завдання судді – залишатися об’єктивним, незважаючи ні на що.

Роман Грицак додав, що притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів може тільки Тимчасова спеціальна комісія. Якщо скарги на місцевих служителів Феміди все-таки надіслали у Вищу раду юстиції, то, скоріш за все, заявникам відмовили у розгляді справи.

– Колись скаржилися і на Магдича, і на мене, – каже він. – Зрозумійте: незадоволені завжди є. Якщо жителі міста мають докази хабарництва конкуретного судді, вони можуть звернутися у правоохоронні органи в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Обрали з другої спроби

Нового голову Апеляційного суду Тернопільської області обрали із другої спроби. Ним став Богдан Гірський. За крісло керманича змагалися четверо суддів. Однак перед початком голосування двоє з них – Ігор Гурзель та Олександр Міщій – зняли свої кандидатури. У запеклих виборчих перегонах найбільше голосів отримав пан Гірський.

Загальна кількість працівників Апеляційного суду становить 98 осіб, суддів – 40.

Середньомісячне навантаження на одного суддю протягом першого півріччя 2014 року — 9,8 справ і матеріалів. Це на 7,6% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (за перше півріччя 2013 року — 9,11 справ і матеріалів).

– Голова Апеляційного суду не наділений повноваженнями щодо створення спеціальної комісії з перевірки суддів, – пояснив у відповіді на наш інформаційни запит в. о. голови суду Олександр Міщій (керівник апарату наразі у відпустці – прим. ред.). – Відповідні заяви фізичні та юридичні особи можуть надсилати до Вищої ради юстиції. Рішення Тимчасової спеціальної комісії щодо звільнення суддів Тернопільської області не приймали. Крім цього, на адресу Апеляційного суду не надходили скарги громадян міста щодо корупційних дій суддів.

Головою Тернопільського окружного адміністративного суду обрали Надію Данилевич. Її загальний суддівський стаж – 13 років. До того вона працювала начальником Збаразького районного управління соціального захисту населення та керівником Збаразького районного управління юстиції. Колишній голова суду Микола Шульгач отримав тільки один голос, тому склав повноваження керманича і тепер працює звичайним суддею. Прийнятий Закон “Про відновлення довіри до судової влади” дозволив залучати до процесу голосування громадських активістів. Так, на зборах суддів окружного адміністративного суду були присутні відомий в Тернополі дід Майдан  (Іван Мандрик), а також журналісти.

На рішення суддів не впливають

За перше півріччя поточного року середньомісячне навантаження одного судді Адміністративного суду становить 19 справ, за аналогічний період минулого року зафіксували 23 справи. За словами голови суду, у 2014 році вона отримала дві скарги від тернополян на суддів Інну Білоус та Оксану Мартиць.

– У першому випадку скарга стосувалася того, що суддя частково оголосила рішення, в іншому – суддя некоректно відповіла, – пояснює Надія Данилевич. – Ми надали відповіді громадянам, де зазначили, що вищевказані особи діяли в рамках чинного законодавства. Рішень Тимчасової спеціальної комісії щодо суддів Адміністративного суду області ми не отримували.

Новим «старим» головою Господарського суду в Тернопільській області став Сергій Стопник. Він наголошує, що не завжди скарги, які надходять від жителів області, свідчать про порушення суддями закону.

– Люди пишуть скарги в усі інстанції. Зазвичай це роблять для того, аби вплинути на хід розгляду справи, – каже він. – Підстав для притягнення наших суддів до дисциплінарної відповідальності не було. Часто заявники скаржаться на те. Що немає звукозапису, хоча його насправді ведуть із самого початку засідання. Довести, що суддя свідомо прийняв незаконне рішення, на практиці дуже важко. Цим питанням мусять займатися слідчі органи. За минулий рік у Господарському суді зареєстрували одну скаргу на трьох суддів від дніпропетровських адвокатів. Та підстав для притягнення суддів до відповідальності не було.

У Господарському суді нині – 95 працівників, 18 із них – судді. Є дві вільні вакансії. Кількість справ, які нині розглядають у суді, поступово зменшується. Приміром, у 2013 році один суддя розглядав у середньому 65 справ, а от сім років тому ця цифра була в кілька разів більшою – аж 400. А штат суддів був фактично таким же.

Наостанок Сергій Стопник каже, що ані голова, ані його заступники жодних важелів впливу на суддів не мають. Окрім розгляду справ з меншим робочим навантаженням, вони виконують представницьку функцію.

Зареєстрували тільки одну скаргу

У відповідь на інформаційний запит секретар Тимчасової спеціальної комісії Вищої ради юстиції Марина Соловйова зазначила, що з часу формування Комісії вони отримали тільки одну скаргу стосовно суддів, які працюють на території області. Заяву надіслав народний депутат України Володимир Бойко. Вона стосувалася проведення перевірки суддів Тернопільського окружного адміністративного суду Чепетюк О.В., Білоус І. О., Мірінович У.А. на предмет протиправного обмеження права громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій шляхом ухвалення 10 грудня 2013 року постанови про обмеження права на мирні зібрання. Втім, оскільки Комісія не наділена повноваженням на проведення перевірки на підставі заяв народних депутатів, заявникові лише повідомили, яка категорія осіб може звертатися до Комісії зі скаргами.

Вочевидь, реалізація Закону “Про відновлення довіри…” поки що нагадує фарс. Реально жодної люстрації так і не відбулося. Тож суддівська братія продовжує використовувати закони на свій лад. Обрання «старих» нових голів та зміна “ролей” – єдине, на що спромоглися.

ДОВІДКА

Заробітна плата у суддів — 12 мінімальних заробітних плат. Надбавка голові суду за адміністративну роботу складає 10%, заступникам — 5%. До ставки також додають плату за вислугу років.