“Рома” – “Шахтар” – 1:0

Дозволю собі нагадати закінчення звіту про перший матч у Харкові: “…після фінального свистка Ферейра розчаровано пошкрябав голову – кількома миттєвостями раніше він завдавав удару, здавалося б, із “вбивчої” позиції, але – знову отой Аліссон… Як би не довелося згадувати цей нещасливий епізод “нещасливого” 13 березня у Римі…”.

Все, на жаль, вийшло саме так. А Ферейра, крім усього іншого, міг пересвідчитися, що означає – бути просто сильним форвардом (яким він, безумовно, є) і класним форвардом, яким є Джеко. Точнісінько як у рекламі: “Відчуйте різницю”. Ферейра свій єдиний у матчі шанс змарнував, а Джеко – блискуче реалізував, скориставшись навіть не грубою помилкою, а малесеньким недоглядом, миттєвою загальмованістю пари центральних захисників “Шахтаря”.

Втім, про свої наміри боснієць заявив уже на 25 секунді, завдавши удару в площину  воріт. Після цього гра перейшла в те , що називають “футбольними шахами”: максимальна обережність і зосередженість обох сторін, уникання авантюрних рішень, ставка, передусім, на надійність. Але й за таких умов “Шахтар” мав нагоди проводити свої улюблені контратаки за участю групи гравців. Але й підопічні Фонсеки, і глядачі мали змогу пересвідчитися: те, що блискуче вдається у матчах із “Ворсклою” чи “Зіркою”, далеко не завжди приносить результат у поєдинку з по-справжньому сильним суперником. Римляни бездоганно діяли в захисті, у них відмінно була налагоджена підстраховка, а підкати у виконанні Де Россі, Флоренці могли б слугувати навчальним посібником того, як треба грати у єдиноборствах – в міру жорстко, але в рамках правил. “Шахтар”, зрештою, в захисних діях нічим не поступався і по закінченні першого тайму здалося, що Фонсека може виграти тренерську дуель у свого італійського колеги – чогось суттєвого “Рома” не створила, П’ятов вступав у гру лічені рази, а контрвипади донецьких бразильців хоч і грузнули в захисних редутах римлян, але  таки тримали їх у належному тонусі.

Можливо, така диспозиція на футбольній шахівниці тривала б і у другому таймі, але на 52 хвилині Джеко майстерно скористався неузгодженістю в діях Ракицького і Ордеця й переграв П’ятова. Ось тут з’ясувалося, що “крити” гірникам нічим – “Рома” до своєї надійності в обороні додала ще й величенький пакет футбольних хитрощів і впевнено “сушила” гру. А коли отримав червону картку Ордець, стало ясно, що 13 число таки виправдає свою недобру славу.  Звичайно, футболісти “Шахтаря” намагалися щось зробити,  фланговий  простріл Ісмаїлі ледь не замкнув Дентіньйо, але чим ближче до фінального свистка, тим ставало зрозуміліше: “вовки” впольованого уже зі своєї пащеки не випустять…

Отже, 1:0 на користь “Роми” – саме такий результат передбачив кореспондент УНІАН в області Андрій Вацик. “Шахтар”, загалом, зіграв гідно і навряд чи може відчувати ту глибину фрустрації, що охопила гравців “Манчестер Юнайтед”, які в паралельному матчі поступилися вдома “Севільї” (1:2). Просто є нагода згадати давню футбольну істину: в матчах такого рівня треба дорожити кожною зручною нагодою (як це зробив той же Джеко), а не розтринькувати їх – як гравці “Шахтаря” у першому матчі…

Ігор Дуда