27 квітня в Українському домі «Перемога» відбулася прес-конференція, присвячена 500-річчю перемоги українсько-литовського війська під проводом Великого гетьмана Литовського, князя Костянтина Острозького, під Вишневцем.

На питання журналістів відповідали голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра та гості – представники делегації Республіки Білорусь: Ігар Ляльков, Славамір Адамовіч, Алєсь Пушкін та громадянин Литви Стасіс Каушинас.

«Ця битва ввійшла в історію як одна з найкраще проведених операцій князем Острозьким,- сказав голова облради, – Славну перемогу здобули козацькі загони поряд із литовськими та білоруськими побратимами. Це одна із найбільш яскравих перемог. Ми гордимося своєю історією, наповненою звитягою та героїзмом. Пошанівок історичних перемог, відзначення їх – запорука перемог у майбутньому».

До слова, Тернопільська обласна рада прийняла рішення «Про відзначення 500-річчя з дня перемоги українсько-литовського війська у битві з татарами під Вишневцем». Прес-конференція відбулась у рамках відзначення цієї дати. Також про роль битви йшлося і на міжнародній науково-практичній конференції «Тернопіль і Тернопілля в історії та культурі України і світу (від найдавніших часів і до сьогодення)», що відбулася у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Про роль та значення битви на Лопушанському полі у 1512 році для їхніх народів говорили і гості з Білорусії та Литви.

Довідка

28 квітня 1512 року на Лопушанському полі зійшлися в смертельному двобої 26-тисячна орда перекопського хана Менглі-Гірея та невеликий загін українсько-литовських військ під командуванням князя Костянтина Острозького, сили якого налічували 6000 чоловік. Було вирішено негайно вирушити нічним маршем, щоб перехопити татар перед тим, як вони розділяться між Кучманським і Чорним шляхами. Розвідники з’ясували, що ворог розбив табір на нічліг під селом Лопушне. На світанку 28 квітня 1512 року, коли татари вже згорнули табір і розпочали подальший відступ, українсько-литовське військо підійшло до цього населеного пункту. Перед небезпекою, яка загрожувала їхньому родовому гнізду, князь Михайло Вишневецький та четверо його синів стали у перші лави оборонців у волинському ополченні. І хоча сили були нерівні – за ворогом була чисельна перевага, військовий талант Острозького та стійкість і відвага, виявлені захисниками, допомогли розбити татар і отримати блискучу перемогу.

«Двадцять п’ять тисяч прийшло, мало повтікало, З наших в битві близько ста нагла смерть спіткала. Через добрих гетьманів так Бог дивно справив, Що не міць, а праведних захистив, уславив.» (автор невідомий «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го»).

Ця битва ввійшла в історію як одна з найкраще проведених операцій князем Острозьким. Татари зазнали великих втрат, був захоплений значний обоз, декілька тисяч коней, а також звільнено понад 10 000 бранців.

За успішну боротьбу з татарами король Сигізмунд І у 1514 році надав князю Вишневецькому привілей на місто Брагін (територія сучасної Білорусії) з навколишніми селами в приватну власність.