На Тернопілля житель Білогірського району Хмельниччини приїхав навчатися. Сумлінно чи ні здобував знання, уже не важливо, проте путівку в життя отримав разом з дипломом робітничої професії. Усе потроху налагоджувалося, навіть тимчасову роботу знайшов. Та лихий попутав…

Одного літнього вечора юний хмельничанин у пошуках розваг та нових знайомств приїхав до райцентру Козови. Там затримався, аби повеселитися на дискотеці. Як зізнається, наперед не планував нічого лихого, думка про викрадення мобільних прийшла тоді, як зауважив, що дві подруги залишили без нагляду свої сумочки. Дівчата витанцьовували, а хмельничанин заходився біля їхнього добра. Перша вилазка була вдалою – у кишені два чужих мобільних телефони і ніхто нічого не помітив.

Через декілька днів юнець подався до рідних країв. Там на ринку за триста гривень збув один апарат зв’язку, інший залишив для власного користування.

Відчуття безкарності і впевненість, що ніхто і ніколи не довідається про його вчинок, додали сміливості до нових протиправних пригод. Якось, гуляючи вечірнім Тернополем, хмельничанин вирішив: чому б йому не покататися на чужій автівці. Тим більше, що легківок в дворах будинків стоїть чимало і більшість з них незахищені. Вибрав «Жигулі» шостої моделі, відчинив дверцята та вміння, аби завести двигун, не вистачило. Тому справу покинув, будучи впевнений, що наступного разу усе вдасться.

Та наступного разу не було, адже лиходія затримали тернопільські міліціонери. Правоохоронцям вистачило доказів, аби довести причетність хмельничанина і до крадіжок мобільних, і до спроби незаконного заволодіння чужим транспортним засобом. Щодо зловмисника, якого арештували, порушили кримінальні справи за крадіжку та замах на заволодіння транспортним засобом.