У Тернополі попрощалися з 34-річним бійцем 79 десантно-штурмової бригади Олегом Кочаном. Він був помічником гранатометника.

Про це Суспільному розповів офіцер обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки лейтенант Владислав Солтис. За його словами, тернополянин загинув 25 вересня цього року на Донеччині.

Попрощатися із загиблим прийшла його сусідка Галина Мельник.

“Він був такий стриманий, він завжди всім на допомогу приходив. Тихий, спокійний, лагідний. Дуже добрий син був для своїх батьків. Один син”.

Двоюрідний брат загиблого Ігор Книш розповів, Олега мобілізували півроку тому. Він побував на навчаннях в Англії, а потім його відправили в зону бойових дій.

“Скільки разів він виживав. Прудкий був, розумний. Не вірилося скільки він переживав. Побратимів витягував поранених. Сам мав поранення. Осколок йому в руку потрапив. Дали йому місяць госпіталю і реабілітації. Трохи побув і все. Пішов той штурм, штурмову бригаду десь перекинули на завдання. І так безвісти зник. П’ять днів не виходив на зв’язок. А вже тоді звістка дійшла, що загинув. Місяць тому ще бачилися з ним. У нього був 15 жовтня день народження. Скільки не прожито, скільки не зроблено”.

На похороні бійця його батько Василь Кочан сказав:

“Він був відважний з дитинства. Вже як був у дорослому віці, казав: “У мене віра, правда”. За правду він був. Не міг збрехати ні слова. Ніколи в житті він не збрехав. Він каже: “Буду за Україну, за перемогу до кінця стояти”. Він тому й вернувся. Міг не вертатися після поранення. Але сказав: “Я маю ще виконати свій обов’язок”.

Солдата Олега Кочана поховали на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.