Коли сильні й мужні чоловіки плачуть, можна не сумніватися, що причина цього більш ніж вагома. Це або велике, страшне горе, або ж навпаки – щастя, яке прийшло зовсім несподівано. Або ж, ще точніше, щастя вистраждане, таке, задля якого віддано всі сили до останньої краплини.

Всі, хто бачив сльози Дмитра Підручного після фінішу гонки переслідування, не могли самі стримати хвилювання. Ще вранці довелося писати про досягнення тернополянина в спринтерській гонці, де він посів високе 4-е місце. Відчуття задоволення тоді перемішалося з деякою досадою: ну, якихось трьох десятих секунд не вистачило до п’єдесталу. Навіть не думалося тоді, що спортивна доля щиро пройнялася переживаннями Дмитра і підготувала йому через добу сюрприз, який завжди пам’ятатиме і він сам, і його рідний Тернопіль, і вся Україна. Назва цього сюрпризу така: вперше в історії вітчизняного біатлону наш спортсмен здобув титул чемпіона світу. Його ім’я – Дмитро Підручний. Капітан української збірної. Наш краянин.

Проте ота сама доля, обравши цього дня Дмитра своїм фаворитом, не піднесла йому перемогу на блюдечку. Навпаки – вона сповна випробувала його майстерність, а також силу волі та міцність нервів. Після двох промахів на першому вогневому рубежі здавалося, що тернополянин може викинути з голови думку про більш-менш пристойний результат. Тим більше, що й швидкість на дистанції залишала бажати кращого. Але потім, наче за помахом чарівної палички, сталася дивовижна метаморфоза. Швидка і головне – ідеально влучна стрільба на 3-м рубежі одразу вивела Дмитра в число лідерів гонки. Але й тоді про кінцевий тріумф не мріялося – фаворит гонки норвежець Т. Бьо проводив її з типовою скандинавською холоднокровністю і впевненістю у власних силах. Яка, як виявилося, у вирішальний момент переросла у самовпевненість і навіть, наважуся сказати, в деяке піжонство. Як результат, три кола штрафу після останньої стрільби і – мрія про чергове “золото”, що буквально вислизнула з рук.

Натомість Підручний, відчуваючи, крім Бьо, ще й значний тиск з боку французів Гігона і Фійона Майє, а також росіянина Гаранічева, сильно ризикуючи (у випадку промаху все могло піти прахом), на останньому етапі знову відстрілявся максимально швидко і – без жодного промаху! Останніх 2,5 км здалися усім нам цілими десятьма – так хотілося, щоб Дмитро швидше дістався фінішу. Завадити і випередити його не зміг уже ніхто – ні норвежці, ні французи, ні австрієць, ні латиш, ні росіянин, ні швейцарець, ні німці, ні всі решта. Нашою, нашою мала бути перемога сьогодні!

Чемпіонат світу. Гонка переслідування.

1. Дмитро Підручний (Україна) – (2+0+0+0) 31:54,

2. Йоганнес Тігнес Бьо (Норвегія) – (0+1+1+3) +8,3

3. Кантен Фійон Майє (Франція) – (2+0+0+1) +17,7

Ігор Дуда