Цього тижня одразу у кількох тернопільських газетах з’явилася доволі цікава стаття про те, як колишній міський голова Тернополя Роман Заставний з колегами намагався привласнити ресторан “Україна” у самому центрі Тернополя. Очевидно, що публікація побачила світ завдяки опонентам екс-мера, оскільки вийшла у різних виданнях (слово в слово та ще й під одним підписом). А судячи з того, що у ній детально розписано, як “героїчно” намагається діючий міський голова забрати майно громади у “грошових мішків”, стає зрозуміло, звідки “ростуть вуха”. Утім, факти, наведені у цій публікації, безперечно, заслуговують уваги тернополян.

Історія ця своїм корінням заглиблюється на два з половиною роки тому. На початку 2008-го тодішня міська влада Тернополя на чолі з Романом Заставним вела «нещадну війну» з директором КПСП «Чайка» Ігорем Парієм. Боротьба ця широко висвітлювалась у пресі і позиціонувалася, як повернення у власність громади комунального майна. Насправді ж готувалося підґрунтя для заволодіння приватними особами, близькими до тодішнього мера Романа Заставного, одним з ласих шматочків майнового пирога міста – ресторану «Україна».

Заволодіння майном територіальної громади відбувалося за спланованою схемою

Тож, міцно приспавши пильність громади гучною справою, Заставний і Ко почали діяти. Незважаючи на те, що державний виконавець А. Гайда 5 березня 2008 року наклав арешт на все майно, що належить КПСП «Чайка», уже 12 березня виконавчий комітет приймає рішення, згідно з яким майно КП «Чайка» передається управлінню комунальної власності Тернопільської міської ради (в тому числі нерухоме майно: будівлі бані та котельні на вул. Глибокій, 18 з інженерними спорудами та будівля ресторану «Україна» на бульв. Шевченка, 23). А 18 березня рішенням міської ради це майно надано в безоплатне користування комунальному проектно-конструкторському бюро «Еней», яке згодом реорганізують у КП «Еней».

Далі витримується театральна півторарічна пауза, протягом якої Роман Йосипович, очевидно, розуміє, що другий раз мером уже не стане, тож потрібно дещо з «пасивних» активів, над якими він втрачав контроль разом із втратою посади, перевести в «активні», тобто у приватні руки. Цілісний майновий комплекс філії «Ресторан Україна» комунального підприємства «Еней» Тернопільської міської ради почав готуватися до приватизації. Так, 3 грудня 2009 р. виконавчий комітет дає згоду КП «Еней» на створення філії підприємства «Ресторан Україна», і з цього часу ресторан почав функціонувати саме як філія комунального підприємства та користуватися всім майном і обладнанням.

Наступний крок – створення ТОВ «Ресторан Україна». Воно створене 29 квітня 2010 р. зборами трудового колективу філії «Ресторан «Україна». Як зазначено у протоколі зборів, трудовий колектив складав 30 осіб, з яких 22 були присутні на зборах і ухвалювали рішення.

Та часу до виборів уже залишалося обмаль, і збирати кожного разу такі чисельні збори та займатися окозамилюванням такої кількості людей змоги уже не було. Тож 5 травня 2010 р. створюється таке собі ТОВ «Україна» Ресторан, учасниками якого стають лише три особи. 95% відходить підставній особі Наталі Тимофіївні Гавриш (вона отримала абсолютний контроль над фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання), яка працювала у виконавчих структурах міської ради, 2% — Юрію Кольбі (нині – бармен товариства), а 3% — Марії Пастирській (заввиробництвом).

Надалі технологія заволодіння реалізується уже за участю цього новоствореного товариства. 10 червня 2010 р. виконком міськради приймає рішення про передачу в оренду ТОВ «Україна» Ресторан цілісного майнового комплексу філії КП «Еней» «Ресторан Україна». Через два місяці, 8 вересня 2010 р., між виконавчим комітетом міської ради і ТОВ «Україна» Ресторан було укладено договір найму цілісного майнового комплексу філії «Ресторан Україна» КП «Еней». Цього ж дня укладений ще один договір купівлі-продажу орендарем оборотних матеріальних засобів, за яким у власність товариства перейшли всі оборотні активи комунального підприємства в частині філії. І наче театральна завіса оборудки, 9 листопада 2010 р. директор філії комунального підприємства «Еней» повідомляє державного реєстратора про закриття філії, адже вона свою роль транзитної структури для підготовки приміщення для приватизації відіграла.

Міська влада йтиме до останнього, захищаючи майно громади

Передвиборчий цуцванг викликав поспішність у проведенні оборудки, яка, у свою чергу, призвела до численних проколів. Було «спрощено», а фактично порушено кілька передбачених законодавством процедур. До того ж, постановою від 9 липня 2008 р. Господарським судом Тернопільської області рішення виконкому від 12 березня 2008 р. «Про передачу майна» було визнано недійсним, а постановою Тернопільського міськрайонного суду від 24 травня 2011 р. було визнано незаконним та скасовано рішення міської ради від 18 березня 2008 р. «Про надання в безоплатне користування комунальному проектно-конструкторському бюро «Еней» майна комунальної власності.

Зважаючи на це, у серпні ц.р. з боку Тернопільської міської ради каденції Сергія Надала приймається рішення про розірвання договору оренди приміщення ресторану. Оскільки друга сторона цього визнати не захотіла, відповідно влада вкотре пішла шукати правду до суді. У Господарському суді (міська рада звернулася з позовом визнати договір оренди недійсним), засідання якого відбулося 4 листопада, за ідеєю мала би бути поставлена крапка у цій резонансній справі, адже документи, що послужили формальною підставою для рішень і дій посадових осіб міської ради, визнані судами незаконними, окрім того, рішення сесії, на підставі якого відбулася передача майна в оренду, теж вже скасовано. А відтак, враховуючи принцип правової трансмісії, всі подальші рішення і дії ( у тому числі і договір оренди цілісного майнового комплексу ресторану) також є незаконними. Також на суді юристи міськради намагалися довести, що, відповідно до ч. І ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс, чого зроблено не було.

– Це унеможливило визначення чіткого переліку прав та обов’язків, які переходять до орендаря. Крім того, процедура оренди була порушена. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинення діяльності структурного підрозділу, що передається в оренду, здійснюється шляхом його виділення з підприємства з наступним його приєднанням до орендаря. При цьому, відповідно до ст. 15 цього Закону, орендар стає правонаступником прав та обов’язків підприємства, пов’язаних з діяльністю структурного підрозділу. Натомість у даному випадку були передані лише матеріальні активи, а філія «Ресторан Україна» була ліквідована рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1888 від 21.10.2010 р. «Про ліквідацію філії «Ресторан Україна» комунального підприємства «Еней» Тернопільської міської ради», – заявив на суді Василь Чорненький.

А ще юристи мали претензії до найменування товариства, адже, згідно з протоколом зборів трудового колективу від 29.04.2010 р. – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Україна», а згідно з протоколом зборів учасників від 05.05.2010 р. та документами, поданими до Тернопільської міської ради для оренди цілісного майнового комплексу (заява, статут) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» Ресторан. Вказані факти суперечать вимогам ст.ст.7, 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої саме трудовий колектив (30 чоловік, а не лише троє його вибраних представників) має переважне право на оренду цілісного майнового комплексу. Якщо ж цей комплекс віддається обмеженій кількості людей, а якщо бути точнішим, то, очевидно, права на його контроль отримує одна відома тернопільська родина, то в такому випадку мала б відбуватися процедура аукціону, відповідно міська громада, якій теоретично належить ресторан, отримала б значно більше коштів до бюджету, ніж вона має сьогодні. До того ж, вказане майно перебувало під арештом, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали чинності, а тому його передача іншим особам суперечить законодавству.

На жаль, усі ці доводи міської ради суд чомусь не взяв до уваги, ставши на бік власників ТОВ «Україна» Ресторан. Дивним з боку пересічного громадянина є і той факт, що у цій непростій справі суд прийняв рішення відразу в одному засіданні. Цілком очікувано, що з боку тернопільської влади буде подано апеляції на рішення Господарського суду…

Не секрет, що орендар у найближчому часі буде просити викупити приміщення в самому центрі міста за смішні гроші. Міська рада нинішньої каденції навряд чи прийме рішення дати дозвіл на приватизацію, адже саме оприлюднює чималу кількість порушень. Але ще є суд, який може зобов’язати раду вчинити ті чи інші кроки на користь грошовитих мішків…

А тим часом міський голова Тернополя Сергій Надал звернувся до прокуратури міста із заявою про перевірку законності вчинених вищезазначених дій та прийнятих рішень посадовими особами Тернопільської міської ради і виявлення особистої причетності (зацікавленості) до них колишніх посадових осіб міської ради чи їх родичів. Чи знайде кінці у мутній воді прокуратура – сказати важко. Цілком очевидно, що ні, але, тим не менше, шила в мішку в такому маленькому місті, як Тернопіль, не сховаєш…

Роман Кипибіда, “Номер один”