Військова агресія Росії активізувала український інтелект. Задля перемоги вітчизняні винахідники здатні на справжні дива. Тернопільські інженери створили для бійців унікальний літальний апарат. Його головне завдання – фіксувати скупчення сепаратистів.

Потужні лінзи камер дозволяють побачити навіть добре замасковані позиції противника. А найважливіше – не доведеться ризикувати життям нашим розвідникам і особовому складу. Завдяки повітряному “шпигуну” вони не потраплять у засідку та вчасно будуть попереджені про вогневу атаку.

Розвідувальний апарат інженери проектували кілька місяців. Кажуть: на фронті є великий попит на такі пристрої, але держава поки не проявляє належного інтересу до розробок українських учених. Науковці працюють після роботи і деталі для безпілотників купують за власні кошти, пише Наш День.

– Між собою ми його називаємо галицьким словом – “бомко”. Він доволі малий, якщо порівняти з іншими літальними апаратами. І гуде, як комаха, – зауважує Тарас Рафа, керівник групи інженерів Тернопільського національного технічного університету, які працюють над апаратом.

Автори проекту запевняють, що аналогів такому пристрою в Україні ще немає. Збирали його самотужки “з нуля” – експериментували і з поєднанням компонентів, і з конструкцією. Наразі у Тернополі очікують на перших пілотів з АТО. Бо хоч апарати і називають безпілотними, керування вони все ж потребують. Щоправда – на відстані з допомогою пульта управління та спеціального монітору для спостереження.

Свою розробку інженери порівнюють із пташкою. На певній висоті важко розрізнити, яструб це чи, може, горобець. Ще вище її взагалі не видно. Розвідувальний пристрій, кажуть вони, швидко піднімається поза межі, коли людина його не почує і не побачить. А він може бачити далеко й повідомляти розвідку про виявлені об’єкти.

Всього у проекті задіяні близько десяти тернопільських інженерів. За словами Тараса Рафи, який нині живе та працює у США, ідея такого пристрою з’явилася у нього ще під час Майдану. Поки вивчав професійну літературу й обдумував, як взятися за справу, – почалася війна.

– Десять років я працював викладачем у Тернопільському технічному університеті, – розповідає він. – Сьогодні моя робота у Штатах пов’язана зі складною технікою, розробляю там медичні прилади. Коли почалися протистояння в Україні, зрозумів: вболівати на відстані – то одне, а справді допомогти – інше. Звичайно, можна надсилати гроші на рахунок армії, передавати термобілизну, шкарпетки. Це добре, і багато хто вже це робить. З технічною допомогою була велика затримка. Я почав збирати команду, і в Тернополі вдалося залучити групу інженерів, з якими втілили цю ідею в життя за досить короткий термін.

Навіть силами свого невеликого колективу тернополяни готові робити кілька десятків безпілотників у місяць. За словами Василя Забитівського, викладача кафедри біотехнічних систем, базову модель апарата-розвідника можна вдосконалювати залежно від потреб військових. Якщо необхідно буде підняти на ньому вантаж, слід лише поміняти розмір рами й поставити потужніші мотори. Можна змінювати і висоту та тривалість польоту.

Проте, необхідні деталі на зарплату українських освітян не купиш. Аби зібрати один такий літальний апарат, потрібно понад півтора тисячі доларів. Більшість деталей доводиться купувати за кордоном, хоча проблем із доставкою не виникає: це тільки питання часу і коштів, кажуть інженери.

Автори проекту створили сторінку в соціальній мережі “Фейсбук”:

facebook.com/bomko.ua.

Рахунки для фінансової допомоги проекту “Бомко”:

ПриватБанк 5168 7420 1606 2683 UAH, 5168 7420 1189 9741 USD,  Назаревич Олег, PayPal (USA) uav.bomko@gmail.com