Тернопільський замок сьогодні мало у кого асоціюється із справжньою давньою спорудою. Наша дво- і три поверхова будівля не справляє враження оборонної споруди з неприступними мурами, високими баштами, захисним ровом та в’їзною брамою. Насправді, наш замок, як і подібні йому в інших містах, усе це мав. Це також був цілий комплекс споруд, насамперед оборонних. А те, що від них залишилося просто сховане під землею.

Залишки оборонної стіни, яка оточувала давній Тернопіль, в окремих частинах міста можна побачити і нині. Докази існування серйозної системи фортифікаційних споруд археологи вже знайшли біля замку, поблизу фонтану «Каскад».

– Нині наш замок це двоповерхова будівля і триповерхова посередині, – зазначає Юрій Вербовецький, архітектор, автор проекту відновлення Тернопільського замку. – Це обмежує розуміння того, що таке замок, і не сприймається туристами, враження замку немає. Ми стверджуємо, як і по всіх інших замках, що це був великий комплекс будівель, особливо оборонних споруд: оборонні стіни, вежі або бастіони, в’їзна брама, будівлі-каземати та основний житловий корпус – пізніше палац. Зараз ми маємо тільки відкриту частину – палац. Та його вигляд не дуже справляє враження замку, тому є мета розкрити все, що знаходиться під землею, території вільні від забудови, де можемо розпочати перетворення, відкрити все, що можна знайти та відтворити, заекспонувати великі масштаби самого замку. Маємо підтвердження їх існування завдяки картографічним матеріалам, фотографіям кінця 19-початку 20 століття та розкопкам, які вже провели. Зробити доступною для огляду можна дві третіх території, яку колись займав замок, а частина вже забудована. Але навіть якщо відкриємо те, що можливо, це буде багато. Особливо привертає увагу західна частина зі сторони озера де були основні оборонні споруди, і які представляють великий інтерес.

Часовий проміжок існування замку у якості оборонного пункту, за словами Юрія Вербовецького, більше 300 років. Зрозуміло, що увесь цей період змінювалися технології ведення військової справи: від періоду використання холодної зброї до легкої, прицільної вогнепальної зброї. Разом з цим, після чергових руйнувань, змінювалися і системи захисних укріплень: від високих вузьких стін з бійницями наверху переходили до широких пологих стін та бастіонів, які були стійкішими до вогнепальної зброї. Та найцікавіше, що знайти якийсь один етап замку і відтворити, показати його неможливо, оскільки на території є різні його етапи. Ймовірно, є фундаменти найпершого варіанту замку, який можливо, мав меншу форму та оборонні башти, на верхніх рівнях будуть розширення, в інших місцях є залишки бастіонів. Завдання археологів та проектантів відкрити і проявити всі залишки, вказавши до якого періоду вони належали і коли виникли.

Попереду у фахівців, які досліджують історичне минуле нашого міста, ще багато роботи. Археологічних досліджень тільки біля замку вистачить щонайменше на найближчі п’ять років. У зв’язку із вже виявленими знахідками стало зрозуміло куди необхідно рухатися. Щоб робота із археологічними дослідженнями не припинялася, вже на найближчій сесії будуть внесені зміни до «Програми збереження культурної спадщини Тернополя», як щодо подальших розвідувальних робіт, так і стосовно їх фінансування.

Ольга Трач