Основне релігійне свято відзначатимемо за кілька днів – Великдень. Церква називає його найбільшим празником християнської віри. Святу Христового Воскресіння передує відповідна підготовка, насамперед, духовна. Це і Великий Піст, і Страсний тиждень. Особливе значення напередодні Великодня мають три дні, які передують йому – Великий Четвер, Велика П’ятниця та Велика Субота.

Великдень, Паска– Духовно приготувавшись через три Великі дні – Великий Четвер, Велику П’ятницю, Велику Суботу, перейшовши духом з Христом через Його Муку та Смерть, християнин готовий своїм духом прийняти участь і у Його Воскресінні, – пояснює отець Орест-Дмитро Вільчинський у своїй статті на сайті «Католицький оглядач». – Хто дійсно перейде цей перехід, той добре собі усвідомлює, що усе святкування Христового Воскресіння буде позбавлене будь-якого змісту, якщо він, християнин, не візьме активної участі у Таїнстві Євхаристії, якщо не з’єднається з Воскреслим Христом у Святому Причасті.

Зрозуміло, що окрім духовного приготування у зазначені три дні триває й приготування побутове. Так, у четвер або в суботу випікають паски. Цей день також називають чистим, тож, відповідно до народних звичаїв, у четвер  наводять порядок у домі та навколо нього. У п’ятницю, яку ще називають Страсною, як правило нічого не роблять, адже у цей день Христос пережив найбільші муки та помер. Церква радить цього дня дотримуватися строго посту. Звільнені від нього тільки діти, вагітні, важко хворі та старі люди. У храмах у Велику П’ятницю приступають до Плащаниці. Найбільше приготувань до Воскресіння припадає на суботу. Цього дня у греко-католицьких церквах відбувається також освячення великодніх кошиків.

Досить часто у великодній кошик люди кладуть продукти, які не обов’язково мають бути освячені. Не потрібно, як зазначає отець Орест-Дмитро Вільчинський, освячувати й ніж, оскільки його потім можуть використовувати для магічних обрядів. Не варто нести на освячення й будь-який алкоголь.

– Перше за все у кошику має бути хліб, – розповідає священик. – За стародревнім нашим звичаєм у часі Великодних свят це є паска – солодкий хліб, та баба – несолодкий хліб. У більшості випадків зазвичай до великоднього кошика кладуть властиво паску, зрідка у деяких регіонах кладуть ще й бабу. Наступне це – м’ясо. Літургійні тексти освячення продуктів на Великдень передбачають власне агнця – ягня. Та вівчарство не є характерним для більшості наших регіонів, тому зазвичай кладуть інші м’ясні вироби – ковбаса, шинка, полядвиця, бочок, шпондерок чи щось інше. Набіл включає молочні вироби – сир, молоко, сметану, а також яйця.

Окрім того, обов’язково у великодньому кошику мають бути крашанки і писанки – символ оновлення, нового життя. Можна посвятити також сіль, салат з хрону з буряком або просто хрін. Бажано доповнити продуктовий набір гілочкою вічнозеленого, але не хвойного куща, самшиту або мірту, які також є символом вічного життя. Кошик з продуктами накривають вишитим рушником, як правило із великодніми мотивами. Варто зазначити, що особливого поводження вимагають залишки освяченої їжі – шкаралупки яєць чи шкірочки від ковбас. Їх не можна просто викидати, а треба зібрати в окремий мішечок і при нагоді спалити або закопати, але там де люди не ходять.

У день Воскресіння віруючі беруть участь у Пасхальній Утрені та Божественній Літургії. А після цього всією родиною збираються за столом.

– Старим нашим звичаєм є спільний родинний великодній сніданок, який традиційно розпочинається співом тропаря «Христос воскрес із мертвих» і молитви, – зазначає отець Орест-Дмитро Вільчинський. –  Після молитви найстарший в родині роздає усім присутнім за столом часточки свяченого яйця, починаючи від наймолодших учасників трапези, і кожному зичить добра.

Святковим вважається увесь наступний тиждень після Великодня. У понеділок та вівторок у церкві правлять Святі Літургії. Влаштовують у ці дні й різноманітні забави. У Тернополі, зокрема, в цей час відбувається дійство під назвою «Зав’яжемо вінець».

Підготувала Ольга Трач

Фото автора