На засідання 24 березня депутати Тернопільської міської ради збирались тихо і без зайвого галасу. В порядку денному самотньо стояли кілька питань, пов’язаних з внесенням змін до Генплану та містобудівної документації.

Бліцкриг Надала

Напередодні  ввечері, коли кількість бажаючих схвалити скандальні зміни зросла до гросмейстерських 25 голосів, Надал вирішив скликати термінове засідання. Дали згоду підтримати проект рішення фракції “Свободи”, БПП, Батьківщини”, “Народного контролю” та Радикальної партії.

Говорити, що чиїсь голоси стали вирішальними, не доводиться. Як виявилося, справою принципу це питання стало для мізерної кількості депутатів. Перш за все, з партії Анатолія Гриценка, усі 4 депутати якої проголосували проти змін до Генплану, та ще для декількох народних обранців. Натомість для решти було важливо зафіксувати умови “капітуляції”, незалежно від того, хто яку партію представляє.

Ті, хто добре знає місцеву політичну кухню, ще задовго до внесення в порядок денний питання про внесення змін до Генплану розуміли, що негативного голосування з цього питання не може бути в принципі. Занадто висока ціна для усіх зацікавлених сторін лише тримала інтригу, у якій “точці” буде знайдено компроміс з депутатами.

Депутатський “договірняк”

Причому цей компроміс значно ширший за тих 26 “слуг народу”, які на сесії 24 березня підтримали зміни до Генплану. Про те, що це ширший “договірняк”, свідчить кілька фактів.

Хоча б звернемося до відомої депутатської практики. Що роблять народні обранці, коли більшість збирається протиснути несправедливе, на їхній погляд, рішення. По-перше, пробують затягнути з прийняттям рішенням, по максимуму використовують можливості регламенту, а в крайньому разі блокують трибуну. Що з цього арсеналу ми побачили і почули 24 березня? Майже нічого.  Засідання пройшло оперативно, з мінімальною кількістю виступів. Дехто з псевдоборців за правду навіть не наважився прийти до сесійної зали.

Другий дієвий спосіб відстоювання своєї позиції – заклик до активної громадськості. Під час попереднього розгляду змін до Генплану саме громадські активісти виступали проти прийняття рішення. Тоді частина депутатів, що позиціонували себе як захисники інтересів міста, тішилися з цього факту. Що сталося 24 березня? Чи наважилися ці  “захисники”, розуміючи і знаючи, що відбудеться результативне голосування, хоча б поінформувати громадськість про час початку сесійного засідання?

Власне, ця історія – хороший привід для активних громадян переосмислити удавані чесність та принциповість деяких народних обранців.

Що далі?

Бліцкриг з прийняттям змін до Генплану укотре підтвердив прописну для української політики істину – немає нічого неможливого. Якщо є мотивація та необхідність – народні обранці по-своєму інтерпретують будь-яку зраду.  Це означає, що в цьому скликанні міської ради не існує завідомо непрохідних питань. При особливому бажанні можна організувати не одну “щедру п’ятницю”.

З іншого боку, події навколо Генплану показали, що до формування стабільної  більшості у цьому скликанні дуже далеко. Попередня таємна коаліція розбита, нова – на основі малих фракцій також приречена на невдачу. Схоже, у міській раді настав час пошуку ситуативних союзів.  Приклад “щедрої п’ятниці” надихає…

Читайте на цю тему:

У центрі Тернополя повішали свиню, яка голосувала за Генплан. ФОТО

Леся Романчук уклала новий “список ганьби”