До першоквітневого Дня сміху (чи дня дурнів?) ще далекувато, але… життя іноді підносить цікаві події. І наштовхує на не менш цікаві роздуми і припущення.

Сморід, який впродовж дня (особливо зранку) прикро б’є в ніс  тернополянам у різних частинах міста, виникає через те, що «фермери удобрюють поля продуктами життєдіяльності тварин». Так, принаймні, визначили причину «пахучої» атмосфери у міській раді. За нинішньої спеки цю «приємність» особливо відчуваєш. Щоправда, аромат отих «продуктів» наштовхує на думку про їхнє не зовсім, скажімо так, тваринне походження, але то, як мовиться, питання смаку (точніше – нюху). Подібний «фестиваль добрив» проходить із залізною регулярністю щороку в серпні, однак досі не доводилося чути про «відзначення» когось із його ініціаторів чи хоча б оприлюднення їхніх імен.

Майже кожен з нас всередині – розвідник-аналітик, схильний до збору, аналізу і співставлення фактів. Тішу себе цією думкою і я. Порівняно недавно агентство Reuters повідомило, що на озброєння ізраїльської армії надійшла спеціальна суміш з різким запахом «Скунс», призначена для розгону палестинських демонстрантів. Зі слів обізнаних людей, смердить вона гірше, ніж стічні води, і жодне мило чи парфуми не можуть усунути цей запах. Перевозять оту «диво-зброю» в спеціальних вантажівках-цистернах  з гарматами, які можуть розпилювати струмені смердючої рідини над агресивним натовпом.

Ось воно! Коло замкнулося. Розрізнені фрагменти мозаїки склали цілісну, логічну і головне – цілком достовірну картину. А вона така: підступні «діти Давида» таємно використали наш край як випробувальний полігон для свого «скунса», а потім звалили вину зі своєї хитрючої та хворої голови на чесні-пречесні (і цілком здорові) голови наших «окремих підприємців». Тепер усе стало на свої місця.  Тепер справа – за офіційною нотою протесту з боку нашого МЗС. А далі – позов у Міжнародний суд щодо відшкодування матеріальних і моральних збитків, захисту честі і чого там ще… ага, ділової репутації.

Ігор Дуда

Читайте на цю тему: