Оновлений зал робіт всесвітньознаного скульптора XVIII століття Іоана Георга Пінзеля відкрили 20 листопада у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Серед шедеврів, які може оглянути кожен охочий – фігури алегорії Віри, Мужності, Мудрості, святий Франциск Борджіа, рельєфи «Відсічення голови Івана Хрестителя», «Чудо святого Миколая» і врата з давніх храмів Бучача. Також відвідувачам демонструють давні світлини робіт майстра XVIII століття у бучацьких храмах авторства одного з перших професійних художників Тернополя ХІХ століття Брунона Калішевського.

Оригінали цих світлин зберігають також у фондах музею. Є в експозиції і портрет мецената Пінзеля – графа Миколи Потоцького.

«На багатьох конференціях нам доводиться захищати думку, що Іоан Георг Пінзель – саме український митець. Адже поляки, німці, чехи теж говорять про нього, як про свого… Але він жив, одружився і працював саме у нас, у Бучачі. Він – людина доброї європейської освіти, приїхав до нас і поєднав традиції цієї освіти з традиціями місцевого народного мистецтва, створивши новий стиль «експресивного бароко”, – розповідає багатолітня дослідниця творів Пінзеля і автор книг про майстра Віра Стецько. – Сьогодні ми можемо говорити вже про 40 учнів Іоана Георга Пінзеля!»

Виставлені шедеври – ті самі, що два роки тому підкорили французький Лувр.

«Тож вам не обов’язково вистоювати довгі черги у Парижі. Можна просто взяти друга і прийти сюди, у Тернопільський краєзнавчий музей, – акцентує тернопільський бард і автор пісень, заступник міського голови Олександр Смик.»

У музеї наголошують, що в залі витримано усі необхідні умови для збереження скульптур Пінзеля: постійно контролюють рівень вологості і температурний режим 15С.

«Це оптимальні умови, – продовжує Віра Стецько. – Дуже дякую київському реставраційному центру за їхню роботу. Вже два роки, як її виконали і жодних змін у роботах ми не спостерігаємо.»

Виставку відкривали з молитвою і священичим благословенням, духовні пісні виконали семінаристи Тернопільської Вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого. А завершили урочистості церковним гімном «Боже великий, єдиний».

Опріч сказаного, є у залі стенди, де можна оглянути літературу, видану протягом багатьох років про Іоана Пінзеля і його твори.

Джерело: risu