– Не доїжджаючи до пішохідного переходу, бачу: від зупинки відійшов автобус, – розповідає водій вантажівки Василь З. – Через дорогу переходять двоє. Я посигналив, щоб зупинилися, а вони побігли. Я почав втікати вбік зі смуги. Думав, встигну. Той перший, молодший перебіг, а другий… Я не встиг…

Врятувати 70-річного тернополянина Ярослава П. не вдалося. Коли приїхала швидка, медикам залишилося лише констатувати смерть, – пише “20 хвилин”.

Інцидент трапився у понеділок, 14 травня, близько 8.00. На момент приїзду кореспондента працівники Державтоінспекції уже обгородили місце аварії та проводили заміри.

– Чоловік вийшов з автобуса і перебігав дорогу, – розповів на місці події інспектор дорожньо-патрульної служби Роман Черняк. – За словами очевидців, він відразу ж потрапив під вантажівку, яка їхала з Тернополя. Місцеві жителі кажуть, що загиблий поспішав на дачу. Десь тут він її має.

Скільки триватиме слідство, правоохоронці відповісти поки не могли.

– Багато чого залежить від родичів, – додає пан Черняк. – Чи вони будуть мати якісь претензії? Чи захочуть, щоб водія судили, чи якесь матеріальне відшкодування?

Допоки інспектори та визначали гальмівний шлях, 45-річний водій вантажівки Василь З. намагався видзвонити родичів загиблого та переписати у даішників дані свідків. Адже дуже хвилювався через те, що очевидців швидко відпустили.

О котрій годині все трапилось, пан Василь і не запам’ятав. Час від часу у нього на очі набігали сльози. Мовляв, тепер матиме на совісті пляму на все життя.

– У мене зараз ще одна проблема – свідки вже роз’їхалися, – продовжує він. – Були два буси, марок не пам’ятаю. Коли трапилась аварія, я попросив водія одного з них покликати міліцію. Вони там нижче стояли. Водій поїхав і покликав. А той чоловік, що перебігав дорогу разом із загиблим, втік.

Той чоловік, каже пан Василь, після аварії повернувся на місце, глянув і швиденько втік у вуличку поруч із основною дорогою. Тож, чи буде він свідчити, невідомо. Втім, працівники ДПС запевняли чоловіка, що усі необхідні дані свідків записали.

– Мене що дивує, – говорить пан Василь. – Я подзвонив на 102, а вони мене питають – де народився потерпілий, з якого він року. Я кажу – дайте швидку. Ви отримали сигнал, дайте швидку, хай їде рятує людину – а вони далі розпитувати. Швидка приїхала. Він ще трохи поворушився – і все…