Виповнюється півроку, відколи у Туреччині за загадкових обставин зник наш земляк, 36-річний Олександр Дем’ян.

Нагадаємо: чоловік виграв путівку і відпочивав в Анталії. Востаннє він розмовляв з дружиною за день до вильоту з Туреччини – 4 листопада 2010 року. А вже наступного дня його чекали вдома, в Україні. На жаль… Олександр зник, а телефонний оператор відповідав: «Ваш абонент знаходиться поза зоною».
За цей час куди тільки не звертались дружина Наталя та рідні Сашка, безперестанку оббиваючи пороги міліції, МЗС і, чого вже приховувати, гадалок. І якщо у державних установах від родини намагаються швидше позбутись, то віщунки в один голос запевнили нещасну жінку: «На велике свято ваш чоловік повернеться». Але минуло Різдво, Вербна неділя, відсвяткували Великдень, а від Сашка – жодних новин.
– Вчора ми поїхали на цвинтар, я ходила поміж могил і плакала: де мій чоловік, що з ним? Чи колись взнаю, яка його доля спіткала? – ледь стримуючи сльози, каже дружина Наталя Дем’ян. – Не повірите: я у кожному зустрічному бачу Сашка. Ходжу на роботу, біжу десь у справах – і всюди шукаю чоловіка.
Тим часом О. Дем’яна лише місяць тому Інтерпол оголосив у міжнародний розшук як безвісті зниклого. Правоохоронці й надалі запевняють жінку, що це перший і єдиний випадок зникнення українця в Туреччині. «Але ж я постійно передивляюсь Інтернет-сайти і знаю, що подібні випадки були. От навіть приклад, коли чоловіка 10 років протримали в Туреччині у рабстві», – зітхає співрозмовниця, пригадуючи минулорічне повідомлення ЗМІ.
У рідних була можливість поїхати в Анталію (Туреччина) на пошуки зниклого Олександра. Наталя попросила адміністрацію Львівської залізниці, де працював чоловік, надати фінансову допомогу, але відповіді так і не дочекалась.
– Найгірше, що діти починають поступово забувати батька, і взагалі ми звикаємо жити одні, – зізналась ця тендітна, але надзвичайно мужня жінка.

Жанна Попович, “Номер один”