Близько трьох місяців тому парламент прийняв Закон «Про амністію». За попередніми підрахунками, в Україні закон стосуватиметься майже 10 тисяч засуджених. Із таких територій позбавлення волі, що діють на Тернопільщині, під амністію пощастило потрапити орієнтовно 100 засуджених, – повідомляє ІНТБ.

.

49 з них – із жіночої колонії, що в Добриводах. Тут – жінки, які відбувають строк уже не вперше. Сидять за різні злочини – наркотики, пограбування та навіть убивство. Під амністію, яку держава проводить раз у десятиліття, можуть потрапити лише деякі з них.

– Це жінки, які вчинили нетяжкі злочини. Ми вже звільнили 41 жінку, ще залишилось 8 засуджених. Це жінки, які, щоправда, неодноразово потрапляли в нашу колонію. Але гуманний акт держави дає їм таку пільгу, як звільнення по амністії, – розповів начальник виправної колонії села Добриводи Олександр Ретюк.

Олександр Ретюк каже, що з тих заяв, які подаються на амністію – суд ухвалює практично всі. Проте перед тим, як дати злочинцю другий шанс почати життя наново, посадовці повинні бути впевненими, що людина таки виправиться. Коли ж засудженні чують, що тепер вільні – на очах сльози, декому важко говорити. Проте в усіх без виключення перша думка – про близьку зустріч з найріднішими.

– Звичайно, що думаю про дім, про рідних. Здоров’я забрали ці два роки. Сподіваюся більше не потрапляти сюди. Я цього не бажаю нікому, навіть ворогам, – каже амністована Тетяна Борисова.

– Найважче було тоді, коли сумувала за дітьми, за родичами. Я робила все для дого, щоб чимшвидше повернутися додому, – додає Тетяна Грицієнко.

Попри те, що амністію називають одним з найгуманніших законів, дехто із засуджених таки відмовляється виходити на волю завчасно. Переважно у таких випадках людина вже планує наступні злочини та впевнена, що найближчим часом знову повернеться «на зону».