65 років минає цьогоріч з часу трагічної для українського народу події – операції “Вісла”. Масові виселення українців з їх етнічних земель почалися ще у 1944 році. Найбільшого горя зазнали ті, хто у післявоєнний період жили на території сучасної Польщі, мешканці Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя. Чимало цих людей пересилили у західні області України.

У Тернополі згадали річницю насильного переселення українців із прабатьківських земель, повідомляє TV-4. Тернопільська обласна та міська ради понад 20 активістів-пропагандистів українських традицій на території Польщі нагородили спеціальними відзнаками.

Операція “Вісла” стала завершальним етапом у переселенні українців з їх споконвічних земель. Умови й порядок їх переселення із Польщі, а також польського населення з території Західної України до Польщі визначала угода, укладена 9-го вересня 1944 року між Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР.

– Згідно з угодою було віддано Польщі 19,5 тис. квадратних кілометрів території з населенням. Точних даних немає, але було понад мільйона українців. І треба було тих людей переселити на Україну, а поляків, які тут були, на територію Польщі, – розповів багаторічний член товариства “Надсяння” Йосип Свинко.

Добровільним таке переселення стати просто не могло і польська сторона перейшла до примусу.

Не з чуток знає про операцію “Вісла” пані Дарія Конет. Події 40-х років минулого століття жінка називає не інакше, як трагедією.

– Польський уряд в березні 47-го року постановив, щоб на території Польщі не було жодного українця. І почалось масове виселення зі всіх територій, де були українці. І виселяли їх в дуже тяжких умовах. Люди ховалися по лісах, тікали. Виселяли їх в основному на північні і західні області, – зазначила переселенка з Польщі, нині тернополянка Дарія Конет.

У рідному селі пані Дарії – Ліщава Горішня, у ті часи жило 250 українських родин. Дві сотні з них переселили, решта переховувались у лісах, сподіваючись, що переслідування минуть і вони зможуть повернутись додому. Проте примусове переселення не минуло і їх.

– Серед тих 50 родин була моя бабця, мамина мама, яка теж лишилася серед усіх рідних, тікала в ліси, але її виселили в північні області в колонії. Люди там жили в колоніях, казармах, я їздила туди, бачила. З часом люди прижилися, але до сих пір сумують, – каже пані Конет.

Трагічну дату – 65-річчя з часу проведення операції “Вісла” з жалем та болем прийшли згадати чимало людей. Понад 20 учасників тих подій Тернопільська обласна та міська ради цьогоріч відзначили.