За статистикою кожен дванадцятий мешканець Тернопільщини – за кордоном. За темпами еміграції наша область посідає перше місце в Україні. Як повернути людей, що виїхали і зупинити трудову міграцію – про це та інше говорили на науково-практичному семінарі “Заробітчани Галичини й Волині – їх минуле й сьогодні. Що змінилось?” Організувала семінар Українська Всесвітня Координаційна Рада, яку очолює колишній нардеп Михайло Ратушний.

Михайло Петруняк в Іспанії – з тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року. За цей час, розповідає чоловік, довелось працювати на різних роботах. Зараз пан Михайло очолює Асоціацію українців Іспанії. З життям заробітчан обізнаний, та каже, попри те, що українці за кордоном зустрічаються з безліччю проблем, повертатись на батьківщину, більшість не хоче. Адже майбутнього тут не бачить.

Михайло ПЕТРУНЯК президент Асоціації українців Іспанії “Україна”

Ніхто не рахує тих заробітчан, які поїхали з Тернополя в Київ, чи поїхали з Івано-Франківська в Одесу – вони абсолютно безправні, вони не мають ніяких договорів на роботу, в них не йде стаж, вони не мають ніякого лікарського забезпечення. Люди робляться інвалідами на будовах, приїжджають додому і не мають від держави жодної підтримки

Якщо люди з західної України емігрують перевжно в Європу, то українці зі сходу кращої долі шукають у Росії. І дев’яносто відсотків з них, за словами представника Об’єднання українців в Росії Валентина Пилипчука, планують повернутись.

Валентин ПИЛИПЧУК член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради, представник Об’єднання українців в Росії

Які ж основні регіони? Це Москва і область Московська, це Санкт-Петербург і Ленінградська область, Сибір, Тюмень – це галузь нафтова, газова галузь, інші такі добувні галузі. Там люди заробляють, заробляють вони там досить непогано, але все-таки, більшість цих людей, які працюють в Росії , навіть соціологічні дослідження показують, мають на меті все-таки повернутися в Україну

Українська еміграція – історія і сучасність – на цю тему в рамках семінару висловлювались історики. За їх словами – українська діаспора формувалась впродовж чотирьох еміграційних хвиль.

Степан КАЧАРАБА доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Львівського національного університету ім. І. Франка

В часі першої еміграційної хвилі основними напрямами еміграції були Бразилія, Аргентина, Боснія і Герцоговина, Німеччина. В період між двома світовими війнами до вже вказаних додалися Франція ,Бельгія, Латвія, Португалія, Парагвай та Уругвай. Українська еміграційна хвиля була спрямована до Австралії, Бразилії, Аргентини, Франції та інших країн. В сучасній еміграції переважають Італія, Іспанія, Португалія, Чехія ,Польща, Росія та цілий ряд інших країн

Микола БАРМАК завідувач кафедри історії України, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

Як так сталося, що сьогодні з України – держави, за яку боролося не одне покоління українців, змушена виїжджати найбільш працездатна частина населення. Ця проблема, напевно, для науковців і проблема взагалі – відповіді на це питання треба чесно і відверто сказати, що основна причина трудової міграції, як сто років назад, так і сьогодні – це неможливість людини реалізувати свої здібності в тій системі, в якій вона живе

Насправді ж, погоджувались учасники семінару, виїжджати за кордон українців спонукають різні причини.

Михайло РАТУШНИЙ голова Української Всесвітньої Координаційної Ради

Це перший семінар ,але далеко не останній. Ми їх будем проводити в різних регіонах, особливо в тих регіонах, в тих областях, де це явище витоку робочої сили, проблеми заробітчанства стоять дуже гостро – це Галичина і не лише Галичина, а й Волинь. Схід тяжіє до заробітків в Російську Федерацію.

На фото: Михайло Ратушний перед виборами вирішив нагадати про себе