Не можу похвалитися, що знаю німецьку мову, хоча дещо розумію – тим більше коли одне й те ж повторюється неодноразово. А слово Sicherheit (безпека) нині дуже часто доводиться чути на німецьких телеканалах у контексті європейського футбольного форуму, який вчора стартував у Bundesrepublik Deutschland.

Безпека – понад усе

Безпека. Саме вона ставиться організаторами на перше місце. Німці, напевно, пам’ятають не дуже вдалі дії своїх спецслужб під час літньої Олімпіади-1972, коли бойовики палестинської  терористичної організації “Чорний вересень” захопили і вбили групу ізраїльських спортсменів та членів делегації. Часу відтоді минуло чимало, але й тепер ситуацію з безпекою в Європі не назвеш заспокійливо благополучною. Тому нині особлива увага передусім звертається на різноманітні радикальні ісламістські організації – щоб вберегти громадськість і туристів (їх очікується близько 12 млн.) від їхніх кривавих акцій. Також, з урахуванням реалій сьогодення, на період проведення турніру заборонене використання дронів (за винятком, зрозуміло тих, що їх застосовують поліція та інші служби безпеки). Є й дії цілком в дусі ліберальної Європи. Так, німецькі правоохоронці попросили вболівальників із Британії, віддавна сумно відомих своїм буйним норовом, не розпивати пиво під час проведення Євро-2024 (“алкоголь робить людей агресивними”), а… курити канабіс (хм…цікаво, і чому в нас переслідують любителів вирощування цього зілля, яке, виявляється, робить людину спокійнішою?). А міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер повідомила, що збірній України буде надано “особливий захист”. Цікаво, в чому він полягатиме – наші хлопці мешкатимуть на непроникній території й кроку не ступлять без супроводу Polizisten з породистими німецькими вівчарками?

Церемонія відкриття

Власне, вона розтягнулася на 2 дні й розпочалася ще напередодні, 13 червня з великого концерту в Штутгарті. А днем пізніше урочистості перемістилися у Мюнхен. Традиційно такі заходи на знакових футбольних турнірах скромніші, сказати б, більш компактні, ніж opening ceremony на Олімпіадах. Цьогорічна пройшла у звичних  спалахах невеличких феєрверків і була насичена кольоровими барвами   країн-учасниць в танцювальних ритмах. Хоча мала й свою родзинку. Її визначила сумна подія, що сталася ще 7 січня – смерть легенди німецького і світового футболу Франца Беккенбауера. Якщо потойбічний світ справді існує, то душа Кайзера Франца вчора могла бути щиро зворушеною – пам’ять футбольного генія вшанували так, як і належало вшанувати одну з ікон “короля спорту”. А його вдова Хайді в супроводі чемпіонів Європи різних років Бернарда Дітца (1980 р.) і Юргена Клінсмана (1996 р.) винесла кубок Анрі Делоне – омріяний на найближчий місяць трофей для 24-х команд, який, однак, дістанеться лише одній з них – тій, яка виявиться найсильнішою. Або ж здатною краще приборкати нерви під час виконання серії 11-метрових – таке теж можливе. Або якій просто неймовірно пощастить – пригадайте Данію на Євро-1992 і Грецію на Євро-2004.

Перший матч

Німеччина – Шотландія – 5:1

У матчі відкриття традиційно беруть участь господарі, і на попередніх турнірах їм часто (хоч і не завжди) вдавалося довести власну перевагу. Натхненні співи шотландських вболівальників під звуки волинки перед грою мали б надихнути футболістів з краю хоробрих сердець довести, що вони є цілком конкурентоздатними. Але, на їхню біду, в звітній грі німці категорично не захотіли поповнювати статистику винятків і одразу рішуче заявили про намір підтвердити правило. Тевтонський Грюнвальдський меч одразу взявся висікати іскри з дворучного шотландського Клеймора, аж поки на 10 хв. вперше серйозно не надщербив його: герой нинішнього сезону в складі “Байєра” Віртц скористався пасом з флангу і завдав невідпорного удару. 19 хв. – чергова стрімка атака німців, якій сприяла серія начебто і малопомітних помилок шотландського захисту – і удар Мусіали у верхній кут після передачі Хавертца. Перевага німців була такою, що іноді здавалося, що грають вони з Андоррою чи Сан-Марино, але аж ніяк не з представником Великобританії. Водночас Нойєр у протилежній “рамці”, здавалося, цілком міг в цей час випити eine Kaffeetasse без ризику бути “застуканим” зненацька. А на 44 хв. асоціація Шотландії з Андоррою стала цілком визначеною: захисник британців Портеус  грубо “зрубав” Гюндогана і отримав подвійну кару: пенальті у свої ворота, реалізоване Хавертцом, плюс – червону картку.

Грати у другому таймі вдесятьох проти суперника, який, як виглядало, зовсім не вдовольнив свою гольову “кровожерливість” – таке невеселе завдання стояло перед шотландськими футболістами. Сюжет матчу не зазнав змін: господарі й далі “пресували” суперників; рахунок після ударів Кімміха, Віртца, Рюдігера міг стати просто непристойним для британців. Відзначитися ж вдалося Фулькругу (68 хв.) після “смачного” пострілу у верхній кут і Джану, котрий уже в компенсований час точно розрахованим ударом теж влучив у кут – уже нижній.  

Що ж, німці одразу  заявили про себе як про одного з головних фаворитів турніру – щоправда, на тлі зовсім безпорадних у цій грі шотландців. Навіть гол престижу (87 хв.) був для останніх своєрідним подарунком від німця Рюдігера, котрий довів Нойєру, що єдиний удар у площину його воріт (нехай і від свого гравця) може бути результативним.