Якщо вірити Фрідріху Ніцше, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішим. З турнірної точки зору оглушлива поразка в першому турі від румунів ще не є для збірної України фатальною – ситуація в групі після програшу бельгійців словакам (0:1) взагалі обіцяє стати доволі заплутаною. Отож, оскільки нашу команду остаточно не “вбили” й після того як шоковий стан від несподіваного та болючого програшу потроху минає, починається пошук можливих рятівних варіантів. За умови, звичайно, що з невдачі  будуть зроблені належні висновки і вона, команда, таки стане сильнішою (“надвоє баба ворожила”?). А самих тих варіантів, взагалі, стільки, що можна ненароком і менінгіт нажити…

Пам’ять одразу підказує, що щось більш-менш схоже вже колись було. І не так  вже й давно. На Євро-2012 збірна росії в першому матчі в групі перемогла Чехію – 4:1. Радості російських футболістів і коментаторів тоді, пригадую, не було меж; команда з “боліт” одразу ж записалася ними в розряд головних претендентів на перемогу в турнірі. Однак надалі ситуація в групі склалася так, що чехи в підсумку опинилися на першій сходинці, а росіяни, посівши третє місце, позбавили чемпіонат своєї участі. Для цього, щоправда, команді Чехії знадобилося виграти поєдинки у греків і поляків (в той час як росія в матчах з ними набрала аж одне очко). Де в чому схоже завдання стоїть нині й перед збірною України. Оте прикре 0:3 від румунів щосили тягнутиме нас донизу за межі другого місця в групі та у заочному змаганні за прохідне третє місце зі збірними з інших груп, отож треба налаштовуватися на перемогу в наступних двох матчах. Перед командою С.Реброва нині постало гамлетівське “Бути чи не бути” (в футбольній інтерпретації). І знайти єдино правильний вихід з кризисної ситуації теж є однією з ознак кваліфікації тренерського штабу (або ж, в протилежному випадку, її відсутності). Чи вдасться це здійснити? Йожеф Йожефович Сабо, котрий ще декілька днів тому не виключав появи збірної України у фіналі турніру, цього разу дав пораду в дусі відомого вислову “Ломитися у відчинені двері”: “Наші хлопці можуть зібратися і показати результат, але вони мають розуміти, що треба працювати “від і до” – інакше результату не досягти. Я думаю, якщо гравці зберуться, якщо Ребров проведе зміни у складі та пояснить важливість для команди віддаватися на повну, то все вийде“. Хоча подеколи найпростіші засоби чи рецепти виявляються найбільш  правильними…

А якими видаються подальші перспективи збірної України тернопільським шанувальникам футболу? Ось їхні відповіді на запитання: 1) чи вдасться перемогти Словаччину? 2) чи вийде наша команда з групи?

Михайло Зубик, Заслужений журналіст України: “Україна – Словаччина – 1:1, з групи вийти не вдасться”.

Денис Могитич, лікар-стоматолог: “Україна – Словаччина – 2:1, і в 1/8 наша збірна вийде”.

Андрій і Максим, студенти ЗУНУ: “Словаччині програємо 1:2, з бельгійцями – нічия, з групи не вийдемо”.

Володимир Шманько, професор ТДМУ: “Україна – Словаччина – 2:1, але з групи не вийдемо – в останній грі Бельгія буде дуже мотивованою”.

Віктор Уніят, відповідальний секретар газети “Свобода”: “Україна – Словаччина – 3:1, з групи вийдемо”

Ігор Задоріжний, пенсіонер: “Зі словаками буде нічия, з групи не вийдемо”.

Оксана, викладачка музики: “Переможемо і словаків, і бельгійців”.

Віктор М., військовослужбовець: “З такою грою і психологією, що була в матчі з румунами, програємо і словакам, і Бельгії”.

Хотілося б, щоб С.Ребров виявився таким вправним диригентом, яким його уявляє пані викладачка музики, але… більшість прогнозів на особливий оптимізм не налаштовують. Що ж, тим приємнішою буде несподіванка, коли вони не справдяться. Як воно буде – довідаємося сьогодні десь так о 17.50.