Фотоапарат із коробки з-під таблеток виготовив тернополянин Ростислав Ковальчук. Примітивна фотокамера обійшлася йому безкоштовно. Усі деталі, з якої вона виготовлена, люди зазвичай викидають у сміття.
Однак нею можна зробити фотографії, які ніколи не вийдуть зі звичайного цифрового та навіть фабричного плівкового фотоапарата.
– Перший фотоапарат із картонної коробочки виявився трохи невдалим, – розповідає Ростислав. – Щось, мабуть, погано розрахував, і фотографії не вдалися. Після цього зробив ще один – він виявився кращим. Уже фотографую на нього третю плівку. Але ресурс таких фотоапаратів не є великим – папір швидко зношується. Але це не біда. Адже завжди можна зробити новий.
Крім Ростислава у Тернополі є ще кілька фотографів, які роблять світлини такими саморобними камерами. Причому корпус фотоапарата не обов’язково має бути картонним.
– Дехто вирізає корпус фотоапарата із деревини, склеює із фанери чи пластику, – каже Ростислав. – Тоді фотоапарат зберігається надовше, і має ориганільний вигляд. Але суть і принцип дії той самий. Важливо лише розмістити плівку на певній відстані від отвору, який виконує функцію об’єктиву, та зберегти світлогерметичність корпусу – щоб плівка не засвітилася.
Фотоапарат не має жодної лінзи – світло на плівку потрапляє через проколотий кінчиком голки отвір у шматочку бляшанки з-під пива чи “Коли”. Кнопки спуску у апараті теж немає – затвор обєктиву фотограф відкриває й закриває вручну. Він піднімає пофарбований зсередини на чорно клаптик картону, відраховує необхідну кількість секунд і закриває його назад.
– Це нагадує те, як робили фотографії на початку століття, – каже Ростислав. – Оскільки світло на діафрагму не фокусуюється через лінзу, потрібно чекати трохи довше, щоб зображення якісно передалося на плівку. Тому важливо, щоб об’єкт, який фотографуєш, був нерухомим. Це нагадує те, як фотографи на початку століття виставляли до знимки людей, і поки камера працювала, казали їм не рухатися, не кліпати та не дихати.
Діафрагму – отвір, через який проникає світло, проколюють кінчиком голки. Якщо через бляшку просунути усю голку, то отвір буде завеликий і фотографії – пересвічені.
Після того, як уся плівка відфотографована, її скручують у використану плівкову касету та проявляють.
– Проявляю фотографії зазвичай теж сам, – розповідає Ростислав. – Маю і фабричні плівкові фотоапарати. І навчився сам проявляти плівку уже давно. Якось навіть пробував сам проявити 16-міліметрову кіноплівку. Однак друкувати фотографії не беруся – просто сканую їх та зберігаю в електронному варіанті. Ось так по сучасному завершується такий архаїчний фотопроцес.
На краях світлин, зроблених із картонного фотоапарата, відбиваються ворсинки відірваного картону, що додає їм особливого дивного й теплого вигляду. Також людина, яка робить фотоапарат, може зробити квадратний, прямокутний або круглий отвір “об’єктиву”. Такої форми будуть і фотографії, відбиті на плівці саморобного апарату. До речі, за словами Ростислава, схеми виготовлення таких пристроїв легко можна знайти в Інтернеті, пише 20 хвилин.
Loading ...