Ще один уродженець Тернопільщини, родом Кременця Віталій Ломакович може очолити сусідню область. Якщо так станеться, то син ректора Кременецького педінституту стане 4 -им тернополянином за останні 5 років, який керуватиме Львівщиною.

Про це розповідає ЗІК у статті “Львівські бенефіціари від виборів Президента“.

Зараз маємо час, коли чимало представників львівських ЗМІ активно обговорюють, хто стане новим головою ОДА. Не менше цим переймаються і представники місцевих еліт – їм же найбільше залежить на цьому. Навіть привид позачергових виборів до парламенту не настільки турбує тих, хто перебуває у політичному полі. Проте, мислити виключно категоріями: «новий губернатор – його команда» на сьогодні означає спрощувати львівську містечкову політичну дійсність, багату на несподіванки та підводні течії. І схоже, що практика приховувати головне, застосована головними бенефіціарами на Львівщині від виборів Президента, дала своє.

На старті

Зазвичай, успішний керівник виборчого штабу кандидата у Президенти є претендентом № 1 на посаду голови Львівської ОДА. Проте львівська дійсність пам’ятає суперечку у 2010 році, коли П.Писарчук у боротьбі зі своїм колегою – Л.Мельником розчистили поле для Василя Горбаля. Нинішній випадок також має свої ускладнення. З одного боку, всі шанси на перше крісло мав би зберегти начальник штабу Порошенка Олег Мандюк. Проте на заваді є нібито канадський паспорт відомого у Львові бізнесмена. Політична історія також зафіксувала, що перед Олегом Мандюком, головою виборчого штабу Порошенка став на кілька тижнів народний депутат Михайло Хміль.

Обраний від «Батьківщини» на мажоритарному окрузі, екс-директор обласного центру зайнятості, раптом 30 березня 2014 року виступив з гучною заявою про свій вихід з «Батьківщини», мотивуючи це висуненням Тимошенко у Президенти. Мандюка з Хмілем поєднує дружба ще з часів ПРП і становлення Комітету підприємців Львівщини, у котрій останній навіть устиг попрацювати секретарем. Пізніше обидва політики завзято таврували «Леді Ю» у «Фронті Змін» Арсенія Яценюка. Тому й не дивно, що обласна організація політичної партії УДАР В.Кличка виступила категорично проти М.Хміля у статусі начальника штабу Петра Порошенка, вбачаючи в ньому реального претендента на голову Львівської ОДА. Саме Львівську область і сам Кличко на правах того, хто таки впливав на кадрову штабну розстановку, віддавати «варягам» з інших політсил не хотів. За цих умов Хміль, залишившись без штабної посади дуже хутенько, а саме 15 квітня відкликав свою заяву про вихід з «Батьківщини». При цьому, опальний здавалося б нардеп, зумів виторгувати у Тимошенко преференції щодо міської партійної організації партії, з якої він виходив. Самому Олегу Мандюку вдалося довести власні переваги, втримати ситуацію і докерувати штабом, сформованим на 80% з представників УДАРу до закінчення виборчої кампанії.

Колишні вихідці з «Фронту змін» виявилися куди спритнішими, аніж здавалося. Саме представник їх середовища Микола Кадикало отримує посаду начальника штабу Юлії Тимошенко. Робиться це за сприяння в першу чергу нардепа Ігоря Васюника, котрий зумів обійти на «виборчому повороті» чинного голову «Батьківщини» у Львівській області Романа Ілика. Таким чином середовище, до якого має пряме відношення і нині діючий голова НБУ Степан Кубів, отримало своїх представників при керівництві штабами обох лідерів виборчої гонки.

Наслідки такої «співпраці» перевершили самі себе. Порошенко на Львівщині отримав найперше місце в Україні, а Тимошенко навпаки отримала нищівну поразку. Вперше Львівська область у заліку «сердечних» поступилася Івано-Франківській та Тернопільській. Проте, колишніх «фронтовиків» це не особливо засмутило, і боротьба за володіння обласною і міською «Батьківщиною» продовжується. Зокрема комбатант Руху Опору Тимошенко, народний депутат Васюник вимагає в лідерки обласну організацію, а, власне, Михайло Хміль – обіцяну кілька місяців тому – міську. Чи знає при цьому сама лідерка «Батьківщини» про «внесок» у її «перемогу» цими претендентами достеменно невідомо.

Ставки та статуси

Таким чином середовище Мандюк – Хміль – Васюник отримує від виборів максимум. Проте, у спільників залишається відкрите питання щодо голови Львівської ОДА. Їх влаштовувало би, якби на цій посаді залишили би і представника націоналістичної політсили, котра зараз переживає не найкращі часи. Маючи на майбутнє «Батьківщину», вже майже тримаючи за пазухою «Солідарність» і на все готову «Свободу» – така нехитра комбінація у трійки політичних комбінаторів на дострокові парламентські і на недалекі вже в часі місцеві вибори. Проте цей план має одразу кілька «але». По-перше, в умовах котрі склалися за результатами президентських перегонів, підстав для продовження «свободівського царювання» тут на Львівщині представників Олега Тягнибока немає. По-друге, всупереч бажанню спільників, про свої амбіції щодо першого крісла краю заявили ще два середовища.

Перше з них керується вкрай логічним підходом. Місцевий УДАР має відмінну від колишніх «фронтовиків» позицію на більшість політичних питань. Визначившись на кандидатурі Андрія Кота, депутата обласної ради, місцеві «ударівці» на чолі з Ярославом Гінкою намагаються тактично обіграти начштаба Порошенка з його друзями. Тим більше, що у Києві особливого сприйняття не викликала кандидатура Ярослава Рущишина, похапцем запропонованого Олегом Мандюком. Шанси Андрія Кота різко зросли, коли про свою відмову від губернаторського крісла заявив Ярослав Дубневич.

Про свої побажання отримати голову ОДА зголосився ще один гравець. Натхненний блискавичним успіхом на виборах до Київради, наміри взяти участь у визначенні майбутнього очільника Львівщини заявив і міський голова Львова Андрій Садовий. Маючи добрі стосунки з Яценюком і Порошенком, новим головою м. Києва Віталієм Кличком, мер вирішив спробувати протиснути на цю посаду, в обхід згаданих груп впливу, Віталія Ломаковича. Власник нерухомості, один з топів банківського бізнесу вже пробував себе у квоті УДАРу на минулих виборах, балотуючись, щоправда невдало, на Тернопільщині.

Хто кого?

Поки що усі три групи реалізовують власні стратегії не домовляючись з суперниками. Вагома перевага групи Мандюка-Хміля-Васюника це підтримка чинного голови уряду, котрий, як вже неодноразово висловлювався Порошенко, залишиться на своїй посаді. Місцеві УДАРівці апелюють до того, що ця область має відійти Кличку, а раз так, то і його людям тут, а не «міксу» з впливами «Батьківщини». «Тихим сапом», веде перемовини з найближчим оточенням Порошенка і міський голова Львова, справедливо поки що вважаючи, що де чубляться двоє, виграє третій. Тож висновки ще робити рано.

Олексій Гончаренко