Упродовж двох днів, 16 і 17 серпня, у Хоросткові й Бучачі, як було повідомлено в афішах, відбулися зустрічі з громадськістю народного депутата України В’ячеслава Кириленка і… свята української пісні. Насправді ж це були політичні піар-акції з метою просування та популяризації кандидата в народні депутати по 166-ому виборчому округу, до якого входять Теребовлянський, Бучацький, Гусятинський та Монастириський райони, бютівця Михайла Апостола (на фото — крайній справа вгорі).

Власне, хоч говорили про різне, але саме за нього з прицілом агітували і лідер “За Україну!”, і бютівські очільники з Гусятина й Бучача. За їх словами, добродій Апостол складається тільки з достоїнств: діловий, активний, “порєдний”, патріот і т.д., і т.п. Словом, хоч у рамця вправляй, тож голосувати треба тільки за нього.
Судячи з усього, від скромності не помре і новоспечений політичний діяч, хоча йому вже минуло 50 років. Завченим прийомом він навчився щоразу вплітати в канву свого виступу відомі рядки Тараса Шевченка: “І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?..”, а після них проводити вже особисту паралель. Мовляв, не дивуйтеся, не знаю, чи це випадково, чи не випадково, але ось і я, Апостол Михайло, сьогодні прийшов до вас, щоб разом боротися за Україну з ненависним режимом…

Цікава паралель, гарно звучить… Ось тільки, хто ж насправді цей новоявлений “апостол-борець”? Якщо копнути трохи глибше, то починав він свій шлях із видолинка на нинішню політичну гору з посади… секретаря комітету комуністичної партії колгоспу ім. Щорса у Ласківцях на Теребовлянщині. З настанням незалежності перефарбувався у жовто-блакитні. Символічно, що колгосп, де Михайло Володимирович перейшов на посаду економіста, став йменуватися “Вільна Україна”. Та з часом колгосп з такими горе-господарями став занепадати, і Апостол подався у фермери. Щось путнього у сільському господарстві він, на відміну від, до речі, свого однофамільця Романа Апостола, який сьогодні ефективно опікується господарством у Ласківцях, досягти не зміг. Перебивався вряди-годи. Поки на політичну вершину не зійшов чи то далекий родич, чи просто товариш — Василь Деревляний. Ось з того часу й почалися бізнесові успіхи фермера. Маючи таку “кришу”, Апостол почав набирати в оренду паї, займався різними бізнесами. Та серйозного аграрія, як Гута чи Гадз, з нього не вийшло. Здебільшого він опанував інший “бізнес”. Збирав людські гектари в оренду, кілька років нібито обробляв землі, а потім спродував право оренди за великі гроші. Кажуть, що останню таку оборудку Апостол провернув на початку цього року на Монастирищині, продавши свою господарку іноземцям, і за ці людські гроші вирішив потрапити за життя у рай — до Верховної Ради.
Чи знає про це щирий патріот України В’ячеслав Кириленко? Дуже сумнівно. Тоді виходить, що його просто банально підставили… – пише “Нова Тернопільська газета”.