Сьогодні 1 квітня, день сміху, і голос із телеекрана закликає посміхатися, оскільки коронавірус, мовляв, не любить щасливих.

З цим, зрештою, можна було б і посперечатися: оті завжди жваві, веселі, безжурні й більшу частину доби усміхнені італійці та іспанці он до чого доусміхалися. Приїжджі розповідають, що від жарту, який раніше був популярним в Італії (“Дай я тебе поцілую – в мене коронавірус!”) нині поголовно відмовилися – вже не смішно…

Але що правда, то правда – навіть у нинішню дуже невеселу пору неможливо без сміху. Тим більше нам, українцям, у яких він – у їхньому етнічному хромосомному коді. Отож не позбавлене певної цікавості знайомство із зразками отого своєрідного “чорного” гумору.

Зокрема:

Мережу “МакДоналдс” пропонують перейменувати в – МакДоМалдс” – натяк на необхідність самоізоляції в рідних чотирьох стінах;

Телеканалу “1+1” пропонується позбутися надто близького контакту двох одиничок і змінити назву на просто “1”;

Турагенству “Поехали с нами!” рекомендують змінити назву на “Приехали!” – як таку, що більше відповідає нинішнім реаліям;
Мер Києва Віталій Кличко, виступаючи з регулярними нині брифінгами на одному з телеканалів, пообіцяв суворі санкції тим несвідомим підпиємцям, яким, за його словами “не вистачає розуму” і які вперто порушують карантинні приписи. Сурдоперекладачка при отих “не вистачає розуму” виразно постукала себе вказівним пальцем по чолі – деяка жестикуляція для глядачів, позбавлених слуху, може цілком бути зрозумілою і для інших;

Актор із серіалу “На трьох” Єгор Крутоголов у робочому одязі лікаря й з шапочкою на голові зачудовано дивиться на в’єтнамський бальзам “Зірка”. Знизу напис: “Лікарі знайшли засіб проти коронавірусу, але не знають, як його відкрити” – з відкриванням кругленьких червоних коробочок у багатьох часто були проблеми;

Ще кажуть, що якщо діти залишатимуться вдома ще місяць, їхні батьки у відчаї самі обов’язково винайдуть ефективний засіб боротьби з коронавірусом;

Таксист підвозить пасажира, і той розраховується найбільш затребуваною нині “валютою” – діловито виймає з кишені куртки маску і дає водієві. Той чемно дякує і віддає “решту” – кілька відрізків з рулона туалетного паперу – теж доволі цінний нині товар. Пасажир, вважаючи, що віддали йому забагато, повертає маленький клаптик паперу водієві…

Без гумору таки не можна – навіть тепер. Тим більше українцям…

Ігор Дуда