На превеликий жаль для вболівальників, про європейський футбол вкупі з єврокубкамим і з Євро-2020, цілком можливо, цього сезону доведеться забути, отож починаєш особливо цінувати те, що ще здатен запропонувати спорт № 1, затиснутий в нещадні лещата коронавірусу.

Зокрема, матчі лідерів українського чемпіонату, який наразі ще не призупинений. Вони не дали підстав для позіхання і бажання переключитися на інший канал – явище не таке вже й часте в нашому футболі. А, може, таке сприйняття через те, що Німеччину, Італію, Іспанію стараннями COVID-19 дивитися немає змоги? В цьому світі все відносне…

“Зоря” – “Шахтар” – 1:0

Симпатичну все-таки команду за короткий час вибудував Віктор Скрипник. Не те щоб колишній тренер “Вердера” (що само по собі є хорошою атестацією) зруйнував дощенту все, що було напрацьовано його попередником Юрієм Вернидубом, але він додав до гри “Зорі” якоїсь німецької грунтовності й непоступливості, яка дає змогу, принаймні в умовах УПЛ, часто диктувати свою волю ніби й вищим з рангом і здобутками суперникам. В активі “Зорі” в цьому сезоні – 2:2 з “Динамо” після 0:2 у першому таймі, перемога над ним же в Києві, а сьогодні “запорізькі луганчани” (чи “луганські запоріжці”) здолали “Шахтар”, нехай і дещо втомлений після четвергового матчу Ліги Європи у Вольфсбурзі і пригнічений повною неясністю щодо перспектив виступу в турнірі, просування в якому досі було доволі успішним, та все ж з Тайсоном, Марлосом, Коноплянкою, Патріком, Мораєсом, Тете у складі. Щоправда, без П’ятова у воротах (його замінив молодий Трубін), але, думається, навіть голкіперу збірної не під силу було б врятувати ворота після гарматного удару Михайличенка на 84 хв. При цьому про більш-менш визначену перевагу “Шахтаря” можна було говорити лише в перші 15 хвилин матчу – надалі гра проходила практично на рівних, із взаємними шансами, причому перевага “Зорі” могла й не обмежитися одним голом: за лічені хвилини до кінця Матвієнко вибив м’яч з лінії воріт після удару Громова. Ця поразка для “Шахтаря” з турнірної точки зору значення не має – чемпіоном його можна проголошувати хоч зараз, однак перемога “Зорі” загострила боротьбу за друге, “лігочемпіонівське”місце. Перед “Динамо” тепер стояло завдання перемогти на порожньому НСК “Олімпійський” чернігівську “Десну”.

“Динамо” – “Десна” – 1:1

Ще декілька років тому таке годі було й уявити, але нині зустріч географічних сусідів переважну частину першого тайму проходила без переваги тих, кого історично прийнято вважати фаворитами. Хтось скаже, що “це було давно і неправда”; інші могли пригадати, що в цьому сезоні “Десна” уже перемогла “Динамо” в Києві (динамівці, щоправда, потім реваншувалися у Чернігові). Більше того, на 29 хв. форвард “Десни” Філіпов ледь не замкнув навіс Калитвинцева на дальню штангу. Все ж, найреальніший шанс відкрити рахунок був у динамівця Шепелєва, який на 43 хв. з кількох метрів струсонув поперечину. З початком другої половини підопічні О.Михайличенка взяли ворота “Десни” у справжню облогу, однак їхні атакуючі ходи не були настільки несподіваними, щоб застати зненацька захист гостей, який у деякі моменти кількісно складав 8-9 чоловік. Навіси, простріли, спроби зіграти в “стінку” й вивести партнера на ударну позицію – все було марно аж до 69 хв., коли на гострий пас низом з флангу відгукнувся Русин і майже в стилі уславленого колись Герда Мюллера з близької відстані вразив ворота. “Десна”, зрозуміло, якщо й не кинулася, то рушила відіграватися; їй навіть вдалося заштовхати м’яч у ворота голкіпера Бущана, однак гол після кількахвилинної гри на нервах тих, хто перебував на полі й на тренерській лаві, за допомогою VAR було відмінено. Але, уникнувши цієї неприємності, кияни одразу ж самі привезли собі другу: вкрай необачний пас Караваєва своєму голкіперу перехопив Філіпов і впевнено переграв стража воріт. Через декілька хвилин Шабанов спробував повторити “подвиг” свого партнера, але, втнувши дурницю, сам не дав їй розростися до загрозливого моменту. За час, що залишився, запам’ятався хіба що небезпечний удар Буяльського головою, однак м’яч сантиметрів на 15 розминувся з воротами…

Боротьба за друге місце загострилася, і “Динамо” зовсім не виглядає нині в ній беззаперечним фаворитом. Питання в тому, коли ота боротьба буде продовжена – зараз це навряд чи хтось візьметься передбачити…

Ігор Дуда