Всеукраїнська науково-практична конференція “Українське православ’я у контексті вітчизняної історії та суспільних трансформацій” триватиме у Тернополі 27 листопада. Участь у ній беруть провідні науковці України в галузі релігієзнавства, філософії, історії та богослів’я. Відбувається захід в центральному корпусі Тернопільського національного педагогічного університет імені Володимира Гнатюка.

– Ми були приємно здивовані наскільки багато зголосилося провідних науковців в релігієзнавчій царині до участі у конференції, – каже архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор. – Серед учасників будуть Анатолій Колодний – заступник директора – керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України ім. Г. Сковороди, спеціаліст з релігієзнавства, професор  Людмила Филипович – представник Української асоціації релігіє знавців, професор Олександр Саган – відомий релігієзнавець, який займається тематикою української церкви. Свою статтю на конференцію надіслав з Канади протоієрей Степан Ярмусь – жива легенда богослів’я, є статті також від представників московського патріархату, зокрема отця Георгія Коваленка. Візьмуть участь у заході науковці з Луцька Львова, Києва, Острога, Чернівців та інших наукових, церковних і світських закладів.

Організована конференція є одним із заходів щодо вшанування пам’яті Митрополита Іоана Боднарчука – нашого земляка, одного із засновників незалежної української православної церкви.

– Народився він 12 квітня 1929 року у селі Іване-Пусте Борщівського району, – розповів архієпископ Нестор. – З дитинства любив церкву, дякував у церковному хорі. Коли досягнув повноліття йшла друга світова війна, тривала боротьба УПА проти радянських загарбників. В той час Василь Боднарчук  – це світське ім’я владики Іоана – разом з братом Іваном вступили у ряди УПА і воювали за визволення України. Коли УПА була розбита, їх засудили. Брати Боднарчуки відбували покарання на мідних копальнях Караганди у Казахстані. По амністії повернулися в Україну, і Василь Боднарчук поступив в Ленінградську духовну семінарію. Пізніше закінчив ще академію, і повернувся служити священиком на Тернопільщину у село Стриївка Збаразького району. Через деякий час його перевели у Львівську область, і з того часу його шлях з Тернопільщиною розійшовся.

На початку 1960-х років його обрали єпископом російської православної церкви на Житомирщині. Наприкінці 80-х років митрополит Іоан погодився стати єпископом незалежної української автокефальної православної церкви. Через деякий час він перейшов в українську православну церкву київського патріархату і останні роки свого життя і служіння був Архиєреєм УПАЦ КП. Служив у Дрогобицькій єпархії, а потім у Луцько-Волинській єпархії був митрополитом. Загинув він 9 листопада 1994 року в автокатастрофі. За офіційною версією йому стало погано через хворе серце. Утім, є й інші версії смерті митрополита. Але це, за словами архієпископа Нестора, справа істориків, дослідників життєпису митрополита Іоана. Він висловив сподівання, що  нові відомості про життя, зокрема про перебування Василя Боднарчука в УПА, та причини загибелі стане більше відомо від науковців та релігіє знавців під час науково-практичної конференції.

Ольга Трач

Фото автора