Крім однозначної перемоги Олексія Кайди, вибори в Тернополі принесли вагому перемогу ще одному політичному табору –   партії  Тимошенко.  В обласному центрі список «Батьківщини» здобув майже 36,5% голосів, випередивши майже на 3% політичних хазяїв Тернополя – партію Олега Тягнибока.

Враховуючи той факт, що на парламентських виборах явка виборців виявилася не значно вищою, ніж на місцевих 2010 року, можна сміливо стверджувати, що «Батьківщина» повернула вплив у місті Тернополі.

Будь-яку наступну місцеву кампанію ця політична партія розпочинатиме як лідер. Досвід минулих парламентських кампаній вказує, що парламентська кампанія напряму впливає на місцеву. Це стосується як можливих перевиборів Тернопільської облради, так і чергової битви за крісла мера і міських депутатів.

Якщо союз «Батьківщини» та «Фронту змін» збережеться до 2015 року (а це підтверджують останні події та бажання Арсенія Яценюка стати консолідованим лідером опозиції), то колишній мер Тернополя Роман Заставний має всі шанси повернутися у знайоме крісло на вулиці Листопадовій. Програвши закулісну боротьбу за прохідне місце у виборчому списку, пан Роман отримав позиційну перевагу та право вимагати у Арсенія Яценюка компенсації за моральні і фінансові страждання. Такою компенсацією може стати право очолити список до облради або узгодження його кандидатури від опозиції на виборах мера Тернополя. Тим більше, що місцева “Батьківщина” жодного внятного кандидата на таку посаду не виростила.

Зашкодити планам Заставного всіма силами намагатиметься «Свобода», яка поки що контролює міськраду та домінує в облраді. Ймовірно, що тимчасове об’єднання «Батьківщини» та «Свободи» відійде в історію вже за рік-два. У цьому дуже зацікавлена і чинна влада. В кращому випадку заклятих союзників очікує «холодний» мир у верхах, а на місцевому рівні – загострення протистояння. Наприклад, тягнибоківці гальмують процес перевиборів до облради, тоді як група Деревляного-Заставного їх домагається. Окрім того, у «Свободі», як і у будь-якій партії, яка отримала владу, йде жорстка внутрішня конкуренція. Розповідають, що на Тернопільщині утворилися аж три групи впливу. Одна сформувалася навколо так званих ідейних свободівців Сиротюка та Головка, які здобувши мандат нардепів отримали заслужену нагороду за багаторічне махання прапорами. Друга утворилася навколо голови облради Олексія Кайди. Третя складається з чиновників і бізнес-партнерів Надала, чиї можливості з розподілу міської землі та бюджету істотним чином впливають на розклади всередині партії. Наразі триває закулісна боротьба між двома останніми групами.

Не виключено, що ситуація зміниться після того, як Тягнибок визначиться з прізвищем особи, яка має зайняти місце Кайди у Білому домі. Хто б зі «свободівців» не став цим обранцем  –  з першого дня стане претендентом на першість в обласній «Свободі», адже за відсутності нардепів управлятиме внутрішнім життям партії.  Крім того, ця особа стане резервним кандидатом від партії на мерську посаду.  Наприклад, у випадку, якщо Надал піде на другий термін самовисуванням… Можливі різні варіанти.

Не треба забувати про ще одного призера парламентської кампанії в Тернополі  – партію «УДАР». 18% здобутих за партійним списком можуть капіталізуватися у непоганеньку обласну чи міську фракцію. Та й типаж кандидата від Кличка у нардепи екс-генерала Максимова, який набрав близько 15%, є більш підходящим для місцевої кампанії, ніж до парламентської. Характер та акценти його кампанії більше стосувалися місцевих проблем та мало зачіпали загальнополітичну дискусію. Тому у майбутньому у нього є непогані шанси на обласних чи міських виборах. Звичайно, якщо до того часу партія Кличка не розчарує патріотичних виборців.

Це так би мовити – найближча політична перспектива у Тернополі та стартові вихідні можливості для наступних місцевих кампаній.

Ілюстрація Є