Ліжко з піддонів, диван з картону, підсвічники зі старого карнизу. 56-річна монахиня Теодозія Польняк понад 10 років створює речі з відходів картону, металу та пластику. Жінка каже, працює у напрямку утилітарного мистецтва та створює картини у стилі стимпанк. А її шопку, зроблену під час війни, експонували у резиденції Папи Римського у Ватикані.

Теодозія Полотнюк самотужки змайструвала меблі у своїй келії. Стелажі зробила зі старої шафи, розповіла вона Суспільному.

“Ліжко зробила з піддонів, воно функціональне. Все зроблено зі старих дощок. Також зробила скриньку для рукоділля для сестри, яка зі мною живе. Вона виготовляє чотки”.

Монахиня розповіла, також створює речі у стилі стимпанк. Це картини зі старого заліза, гайок, запчастин, металевих предметів. Для їх створення зберігає те, що інші викидають у смітник.

“Використовую всякі залізяки, годинники, все старе. Працюю у стилі утилітарного мистецтва. Створюю речі із побутових відходів. Це мистецтво, яке бореться із забрудненням навколишнього середовища”.

Підсвічники Теодозія робить із металевих трубок зі старих карнизів та картону. Для оздоблення використовує шкаралупи з горіхів та макарони. У минулому сестра Теодозія, створила десяток різдвяних будиночків або шопок різних розмірів. Так під час повномастабної війни змайструвала шопку “Різдво в місті Марії (Маріуполі)”. Каже, зараз шопка у Римі.

Сестра Теодозія родом з Червонограда на Львівщині.

“Я прийшла в монашество в 22 роки, в 1989 році вступила до монастиря. В 2005 році з благословення єпископа Степана Минька, Донецького екзарха, я поїхала на місію”.

Тривалий час жінка проживала у Многопіллі на Донеччині, де разом із сестрами заснували Свято-Успенський жіночий скит. Там працювала з дітьми та молоддю, а 5 років тому через війну сестра Теодозія переїхала до Зарваниці. Монахиня каже, мріє повернутися на Донеччину, коли область знову буде українською.

“Саме місце не освячує людину, а людина освячує місце, я стараюся освячувати місце, де я є, своєю молитвою, своїми добрими ділами, своїми, такими, позитивними емоціями, щоб людям зробити трохи більше радості, ніж в них є зараз”.