Щоб заохотити дітей навчатись, до кожного школяра треба знайти індивідуальний підхід. Застаріла система навчання, що за 11 років дитина має освоїти все, незважаючи на її здібності, – усе це призводить не лише до того, що учням не хочеться ходити в школу, а й до значно серйозніших психічних, а подекуди і фізичних проблем.

– Зараз з’являється покоління дітей, які будуть відроджувати духовність. Вони є трішки інакшими, ніж ми звикли. І школа повинна скоріше готуватися до того, щоб мати можливість працювати з такою дитиною, а не дитину треба готувати до нашої типової середньої школи, – упевнена заступник директора Тернопільської обласної школи мистецтв Майя Нівельт.

– Існуюча система освіти намагається навчити всьому і всього, щоб догодити гармонійним принципам розвитку особистості. А на практиці шкільної освіти йдеться про втрату мотивації до освіти, погіршення психічного, фізичного та морального здоров’я школярів, формування в них інфантилізму, – вважає головний методист комісії Світлана Сівакова.

Проте винуватити потрібно не лише вчителів чи директорів шкіл. Майя Нівельт каже, що сьогодні в них фактично не має іншого виходу. Сама держава не заохочує розвивати творчий підхід і вимагає викладацької діяльності лише згідно затвердженого плану.

– Освіта поставила викладачів у такі умови, що він скоріше думає не про дитину, а про те, що йому треба виконувати навчальний план. Але як це буде діяти на ту дитину? Бо діти різні – є здібні, є нездібні, – пояснює пані Нівельт.

Небажання дітей навчатись – це ряд як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Однією з найпоширеніших серед особистісних – постійне навішування ярликів. Така позиція системи розвиває в учнів серйозні комплекси та психологічні травми.

– Дуже швидко з якось предмету школа дає ярлики, встигає учень чи не встигає: той здібний – той не здібний. Таким чином створюючи масу психологічних проблем, незручностей, комплексів для самої дитини, – каже жінка.

Натомість шкільний психолог Наталія Космина запевняє, що після проведених досліджень та анкетувань зробили висновок: учнів таки можна зацікавити. У першу чергу, якщо дитина розумітиме важливість та вигідність вивчення предмету для свого майбутнього.

– Широкі соціальні мотиви – у 100% опитаних. Це означає, що діти навчаються для того, щоб підготуватись до майбутньої професії. Мотивація благополуччя – 95%. Вони навчаються, тому що на уроках цікаво, люблять мислити, міркувати, – відзначила практичний психолог Тернопільської обласної школи мистецтв Наталія Космина.

Щоб вирішити проблему, педагоги надалі робитимуть зібрання з фахівцями – освітянами, батьками та самими ж учнями. Впевнені, що кожна дитина талановита і може успішно навчатись, – передає ІНТБ.